Нікуліна Алла Степанівна | |
---|---|
Народилася | 29 травня 1936 (89 років) Мелітополь |
Громадянство | ![]() ![]() |
Національність | болгарка |
Партія | КПРС → Партія регіонів |
Нагороди | ![]() |
А́лла Степа́нівна Ніку́ліна (нар. 29 травня 1936 року, м. Мелітополь, УРСР) — педагог, кандидат педагогічних наук (1977), доктор філософії, професор (1990), заслужений працівник народної освіти України (1992), почесний академік НАПНУ (2003), неасоційований член ЮНЕСКО[1].
Біографічні дані
Народилася 29 травня 1936 року в Мелітополі.
У 1957 році закінчила Мелітопольський державний педагогічний інститут за спеціальністю: викладач математики, креслення та малювання.
Певний час працювала вчителем, інспектором районного та обласного відділів освіти.
З 1966 — директор школи № 9 м. Донецька. З 1973 по 1979 — директор Донецького обласного інституту удосконалення вчителів.
З 1979 року — завідувач кафедри, ректор Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників.[2]
Науково-освітня та громадська робота
Авторка 141 наукової публікації, у співавторстві — 71[2]; зокрема 9 підручників і 3 навчально-методичних посібників[3].
З 2001 по 2005 рік була керівником українсько-британського проєкту «Навчання ділової активності учнів професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів».
Була обрана депутатом Ленінської районної Ради народних депутатів (м. Донецьк), членом її виконкому, член Всесоюзної ради директорів ІПК, член фахової ради з ліцензування та акредитації навчальних закладів післядипломної освіти та підвищення кваліфікації МОН України.[2]
Досліджує проблеми післядипломної освіти керівних працівників професійно-технічних навчальних закладів. Розробляє і впроваджує в навчальний процес професійної школи інноваційні педагогічні технології, зокрема модульне навчання майбутніх робітників будівельного профілю.[3]
Нагороди
- Орден «Знак пошани»;
- Медаль «За доблесну працю»;
- Медаль «За трудову відзнаку»;
- Медаль «А. С. Макаренка»;
- Медаль «Ветеран праці»;
- Нагрудний знак «Відмінник народної освіти»;
- Нагрудний знак «Заслужений працівник народної освіти»;
- Бронзова медаль ВДНГ СРСР;
- Золота медаль ВДНГ СРСР;
- Диплом Пошани ВДНГ СРСР;
- Грамота Президента України[2].
Примітки
- ↑ Відомі випускники університету. МДПУ (укр.). Процитовано 7 квітня 2025.
- ↑ а б в г Нікуліна Алла Степанівна // Інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників: історія та сьогодення (до 35-річчя створення). — Донецьк, 2013. — С. 39.
- ↑ а б Нікуліна Алла Степанівна // Професійна освіта України на шляху до євроінтеграції (1992—2017) / науков. ред. Н. Г. Ничкало; упорядники: Л. В. Горбань, В. П. Тименко. — К.: ДП «Інформ.-аналіт. агенство», 2018. — С. 346. — ISBN 978-617-571-147-7.
Джерела
- Нікуліна Алла Степанівна // Хто є хто в Україні. 2007: біографічний словник / Ін-т гуманітарних досліджень; УАН Національного прогресу. — Київ: Фенікс, 2007. — С. 682.
- Нікуліна Алла Степанівна // Інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників: історія та сьогодення (до 35-річчя створення). — Донецьк, 2013. — С. 39.
- Нікуліна Алла Степанівна // Професійна освіта України на шляху до євроінтеграції (1992—2017) / науков. ред. Н. Г. Ничкало; упорядники: Л. В. Горбань, В. П. Тименко. — К.: ДП «Інформ.-аналіт. агенство», 2018. — С. 346. — ISBN 978-617-571-147-7.