? Нігрита рудочерева
Рудочерева нігрита (Національний парк Какум, Гана)
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Астрильдові (Estrildidae) Рід: Нігрита (Nigrita) Вид: Нігрита рудочерева
Біноміальна назва
Nigrita bicolor (Hartlaub, 1844)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Pytelia bicolor
Посилання
Вікісховище: Nigrita bicolor Віківиди: Nigrita bicolor ITIS: 561614 МСОП: 22719288 NCBI: 247721

Нігрита рудочерева^[2] (Nigrita bicolor) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Західній і Центральній Африці.

Довжина птаха становить 11-12 см. Голова, шия і верхня частина тіла темно-сіра, місцями коричнювата, хвіст чорний. Обличчя, щоки, горло і нижня частина тіла темно-каштанові. Очі червоні або червонувато-карі, дзьоб чорний, лапи темно-коричневі. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів верхня частина тіла коричнева або оливково-коричнева, нижня частина тіла у них світло-охриста, дзьоб темно-сірий або чорнуватий.

Виділяють три підвиди:^[3]

• N. b. bicolor (Hartlaub, 1844) — від Сенегалу і Гамбії до Того;
• N. b. brunnescens Reichenow, 1902 — від південної Нігерії до ДР Конго і північної Анголи. острів Принсіпі;
• N. b. saturatior Reichenow, 1902 — схід ДР Конго і південний захід Уганди.

Рудочереві нігрити мешкають в Сенегалі, Гамбії, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Кот-д'Івуарі, Гані, Того, Беніні, Нігерії, Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Екваторіальній Гвінеї, Габоні, Республіці Конго, Демократичній Республіці Конго, Уганді, Анголі та на Сан-Томе і Принсіпі. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в густих чагарникових і мангрових заростях і на плантаціях. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, їх личинками, насінням і плодами. Початок сезону різниться в залежності від регіону, однак зазвичай припадає на другу половину сезону дощів. Гніздо кулеподібне з бічним входом, робиться з трави, стебел і листя, розміщується на висоті від 2 до 25 м над землею. В кладці від 2 до 5 білих яєць. Насиджують і самиці і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час.

• Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
• Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.

Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.