Рудольф Хаметович Нурєєв
рос. Рудо́льф Хаме́тович Нуре́ев
Фото Аллана Ворена, 1973 рік
Народився	17 березня 1938(1938-03-17)[1][2][…] Раздольне (Приморський край)d, Надеждинський район, Приморська область (РРФСР), Далекосхідний край, РРФСР, СРСР
Помер	6 січня 1993(1993-01-06)[1][2][…] (54 роки) Леваллуа-Перре[4] ·СНІД
Поховання	Сент-Женев'єв-де-Буа[5]
Громадянство	СРСР→ Австрія
Національність	татарин-башкир
Діяльність	артист балету, балетмейстер
Alma mater	Академія російського балету імені А. Я. Ваганової
Вчителі	Sulamith Messererd і Vera Volkovad
Відомі учні	Manuel Legrisd
Знання мов	російська[6] і татарська
Роки активності	1958 — 1992
Нагороди
IMDb	ID 0638159
Сайт	nureyev.org
Медіафайли у Вікісховищі

Рудольф Хаметович Нурєєв, відомий також як Нурієв^[7][8] (17 березня 1938, Іркутськ — 6 січня 1993, Париж) — радянський і британський артист балету, балетмейстер. 1961 року не повернувся до СРСР після закордонних гастролей, ставши зіркою лондонського Королівського балету.

Рудольф Нурєєв народився в поїзді, що прямував до Владивостока, між Іркутськом і Слюдянкою, 17 березня 1938 року. Згідно з документами КДБ, за національністю татарин^[9][10].

Батько — Хамет Фазлійович Нурієв (1903 — ?). Родом з села Асанова Шаріпівської волості Уфімського повіту Уфімської губернії (нині Уфімський район Республіки Башкортостан). Мати — Фаріда Агліуллівна Нурєєва (Ідрісова) (1907 — 1987)^[11]. Народилася в селі Татарське Тюгульбаєво Кузнечіхінської волості Казанської губернії (нині Алькеєвского району Республіки Татарстан)^[10][11][12].

Незабаром після народження батько отримав призначення в Москві. У 1941 році Рудольф з матір'ю опинилися в евакуації в Башкирській АРСР. Почав танцювати в дитячому фольклорному ансамблі в Уфі, а в 1955 році вступив до Ленінградського хореографічного училища, навчався у класі Олександра Пушкіна^[ru]. Після його закінчення в 1958 році Нурєєв став солістом балету театру імені С. М. Кірова (нині — Маріїнський театр).

16 червня 1961 року, перебуваючи на гастролях у Парижі, відмовився повернутися в СРСР, ставши «неповерненцем». Незабаром Нурєєв почав працювати в Королівському балеті (Королівський театр Ковент-Гарден) в Лондоні і швидко став світовою знаменитістю. Отримав австрійське громадянство.

Понад п'ятнадцять років Нурєєв був зіркою лондонського Королівського балету і був постійним партнером великої англійської балерини Марго Фонтейн. Виступав по всьому світу (в Європі, США, Японії, Австралії і т. д.). Працював дуже інтенсивно, наприклад, в 1975 році число виступів досягло трьохсот. Вважається, що Рудольф Нурєєв повністю змінив пасивну роль танцюриста в класичному балеті.

Від 1983 по 1989 рік Нурєєв був директором балетної трупи паризької Гранд-опера. Не раз виступав на одній сцені з Івет Шовіре. Одне з його головних досягнень у цей період — «відкриття» французької балерини Сільві Гіллем. Брав участь у класичних і сучасних постановках, багато знімався в кіно і на телебаченні, ставив класичні балети.

В останні роки життя виступав як диригент. 1984 року в крові танцюриста виявлено ВІЛ. Хвороба прогресувала і Нурєєв помер від ускладнень СНІДу 6 січня 1993 неподалік від Парижа. Похований на російському кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа під Парижем.

Рудольф Нурєєв був гомосексуалом, проте в юності мав і гетеросексуальні стосунки^[13][14][15]. Після втечі з СРСР 1961 року він зустрівся зі знаменитим данським танцівником Еріком Бруном. Брун і Нурєєв стали парою^[13][16] і зберігали свої стосунки протягом 25 років, до самої смерті Бруна в 1986 році.

• В Іркутську встановлена ​​меморіальна дошка на честь Рудольфа Нурєєва^[17]
• В Уфі щорічно проводиться Міжнародний фестиваль балетного мистецтва імені Рудольфа Нурєєва.
• Башкирський державний театр опери та балету і Башкирський державний хореографічний коледж^[18] в Уфі названі на його честь.
• У Казані також на сцені Татарського академічного державного театру опери та балету імені Муси Джаліля з 1987 року щорічно, наприкінці весни, проводиться Міжнародний фестиваль класичного балету імені Рудольфа Нурєєва. Фестиваль названий ім'ям танцівника з особистої згоди Рудольфа Нурєєва, який відвідав Казань в 1992 році^[19].
• В Уфі були встановлені меморіальна дошка та барельєф на честь Р. Х. Нуреєва.

• 2014 — Візит — роль виконав Азамат Ішкін

• Данциг Р. В. Вспоминая Нуреева. След кометы / Пер. с нидерл. И. Михайловой. СПб.: Геликон Плюс, 2012. — 368 с., 500 экз., ISBN 978-5-93682-809-6
• Стюарт Отис. Рудольф Нуреев: Вечное движение = Perpetual motion: the public and private lives of Rudolf Nureyev. — Смоленск: Русич, 1999. — ISBN 5-88590-870-2
• Рюнтю Юри Мэттью. Руди Нуреев без макияжа. — М.: Новости, 1995. — ISBN 5-7020-0981-9
• Ролан Пети. Тан лие с Нуриевым.
• Диана Солуэй. Рудольф Нуреев на сцене и в жизни.
• Ариан Дольфюс. Непокоренный Нуреев.
• Сергей Синенко. Рудольф Нуреев: Истоки творчества, превратности судьбы.
• Н. Я. Надеждин. Рудольф Нуриев. М.: Мир энциклопедий Аванта+, Астрель, 2011. 224 с., ил., Серия «Секрет успеха», 3 000 экз., ISBN 978-5-98986-448-5, ISBN 978-5-271-31857-3
• Красовская В. Рудольф Нуреев // Профили танца. — СПб.: Академия Русского балета им. А. Я. Вагановой, 1999. — С. 297—299. — 400 с. — (Труды Академии Русского балета имени А. Я. Вагановой). — 2000 экз. — ISBN 5-93010-001-2