Нубійці Nuba
Нубійці на березі Нілу біля Асуану
Кількість	бл. 2,2 млн чол.
Ареал	Судан  Єгипет
Близькі до	нілоти, кушити
Мова	нубійська
Релігія	мусульмани-суніти

Нубійці (нуба — самоназва; араб. نوبي нуубі) — група близькоспоріднених народів, що проживають у історичній області Нубія на сході Африки.

Нубійці мешкають на півдні Єгипту та на півночі Судану (історична область Нубія).

Загальна чисельність — 2,2 млн чоловік, із них у Судані — майже 1,9 млн чоловік.

Нубійська мова належить до східно-суданської підгрупи шарі-нільської групи ніло-сахарської мовної родини. Писемність на основі арабської абетки. Повсюдно поширена арабська мова.

Віруючі нубійці — мусульмани-суніти, зовсім незначна частка — християни-копти.

Нубійці мають давню і дуже багату історію^[1]. Її етапи добре представлено у Нубійському музеї в місті Асуані (Єгипет).

Отже, перші державні утворення нубійців датуються 3 тисячоліттям до н. е. — царство Куш; Мероїтське царство (1-е тис. до н. е.).

За Середньовіччя на території Нубії існували держави Аксум (ІІ — ХІ століття), Мукурра (VI—VII століття), Алоа (VI—XV століття) та Сеннар (XVI—XIX століття).

Зараз нубійці відчувають дуже сильний тиск з боку арабів, відповідно єгипетських та суданських.

Основні традиційні заняття — рільне поливне землеробство (зернові, баштанні, садові та овочеві культури, фінікова та масляна пальми), скотарство, птахівництво (голуби, кури, гуси).

Розвинуті ремесла — чинбарство, ювелірне, гончарство тощо.

Сьогодні нубійці задіяні в промисловості; часто — заробітчани.

• Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988 // Стаття «Нубийцы» (рос.)
• Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Nobiin. A language of Sudan, архів оригіналу: (англ.)
• Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнах — народи Судану (англ.)

Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.