| село Новоєфремівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Херсонська область |
| Район | Генічеський район |
| Тер. громада | Генічеська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA65040010330088738 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1915 |
| Населення | 279 |
| Площа | 13,746 км² |
| Густота населення | 20,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 75521 |
| Телефонний код | +380 5534 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°28′44″ пн. ш. 34°56′17″ сх. д. / 46.47889° пн. ш. 34.93806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
27 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 75521, Херсонська обл., Генічеський р-н, с. Сокологірне |
| Карта | |
  Новоєфремівка | |
 Новоєфремівка | |
| Мапа | |
| |
Новоєфре́мівка — село в Україні, у Генічеській міській громаді Генічеського району Херсонської області. Населення становить 279 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Сокологірненська сільська рада.
Історія
Згідно з погосподарськими книгами сільської ради за 1944—1946 рр. перші будинки в селі Новоєфремівка були побудовані в 1919 році господарями Самойленко Конаном Єлісеєвичем, 1895 р.н. і Волошко Павлом Філліповичем, 1900 р.н., далі головна забудова проводилася в 1922—1923 рр.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 9 жителів села[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Генічеської міської громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Генічеського району увійшло до складу новоутвореного Генічеського району[3].
24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.[4]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 316 осіб, з яких 154 чоловіки та 162 жінки[5].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 275 осіб[6].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 89,61 % |
| вірменська | 4,30 % |
| російська | 3,58 % |
| інші | 2,51 % |
Див. також
Примітки
- ↑ Новоєфремівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 жовтня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
