Никодим Бернацький
Nikodem Biernacki
Портрет Никодима Бернацького. Юзеф Зіммлер, бл. 1860
Основна інформація
Дата народження	1 вересня 1825(1825-09-01)
Місце народження	м. Тернопіль
Дата смерті	6 травня 1892(1892-05-06) (66 років)
Місце смерті	м. Сянік
Поховання	Центральний цвинтар у Сянoкуd
Громадянство	Австро-Угорщина
Національність	поляк
Професія	композитор
Вчителі	Моріц Гауптман і Луї Шпор
Праця в операх	Великий театр (Варшава), Гевандгаус (Лейпциг)
Інструменти	скрипка
Жанри	класична музика
Файли у Вікісховищі

Никодим Бернацький (пол. Nikodem Biernacki; 1 вересня 1825, Тернопіль — 6 травня 1892, Сянік) — польський скрипаль і композитор.

Народився 1 вересня 1825 року в м. Тернопіль (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Тернопільська область, Україна).

Першим учителем музики Никодима Бернацького був його батько Александер, пізніше навчався в італійця Тоніні (капельмайстер у Чорному Острові в графа Константія Пшезьдзецького^[1] (1782—1856)^[2]), а потім у Моріца Гауптманна і Фердинанда Давіда (у Лейпцигу) та Людвіга Шпора і Г. Ернста (у Парижі).

Грав у військовому оркестрі в Чернівцях, потім — в складі оркестру театру Скарбека у Львові. У 1851 році виїхав до Варшави^[1]. Кар'єру віртуоза розпочав під час навчання: виступав у Франції, Німеччині, Росії, Швеції, Бельгії та Америці. Від 1854 року працював концертмейстром Великого театру у Варшаві, солістом Гевандгаусу в Лейпцигу. У 1857 році приїжджав із концертом до Тернополя, дохід передав на будівництво шпиталю^[3]. У 1863—1864 роках був придворним скрипалем імператора Максиміліяна І в Мексиці, потім упродовж 15 років — концертмейстром шведського двору.

Після повернення на Батьківщину займався педагогічною діяльністю (Познань). У 1879 році заснував музичну школу в Познані. Потім працював професором музики в Гімназії отців єзуїтів у Хирові^[4].

Помер 6 травня 1892 року в Сяніку^[5]. Похований на центральному цвинтарі Сяніка (надгробок був знищений у 1970-х).

Син Александра Бернацького і Ельжбети Соколовської, які мешкали (принаймні в 1825—1827 роках) у Тернополі в будинку під номером 649. Його брат і сестра: Александер Бернацький (нар. 25 січня 1827 року в Тернополі) і Марія Бернацька, вийшла заміж за Миколая Мєчислава Токарського гербу Сас (1812—1884). Дружина: Розалія Ґалчинська гербу Соколя, дочка Войцеха Ґалчинського гербу Соколя і Анелі Курнатовської гербу Лодзя.

Опублікував «Галицькі народні пісні» у своїй обробці, «Сувенір для Петергофа», «Коломийки» та інші твори. Автор інструментальних і вокальних творів, більшість із яких за життя Бернацького не була видана^[3].

• Дуда І. Бернацький Никодим // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 116. — ISBN 966-528-197-6.
• Dennison A. O muzykalności wiersza «Do Nikodema Biernackiego» Cypriana Norwida. — Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu 2006. (пол.)
• Reiss J. Biernacki Nikodem // Polski Słownik Biograficzny. — T. 2. — Kraków 1936. — S. 82. (пол.)
• Stefański S. Nikodem Biernacki — muzyk i kompozytor 1826—1892 // Tygodnik Sanocki, Nr 8 (40) z 26 lutego 1992. — S. 6. (пол.)

• Nikodem Biernacki (ID: 5.909.54) [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)