| село Нижній Студений | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Тер. громада | Пилипецька сільська |
| Код КАТОТТГ | UA21120210060049943 |
| Основні дані | |
| Населення | 1124 |
| Поштовий індекс | 90010 |
| Телефонний код | +380 3146 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°41′46″ пн. ш. 23°21′23″ сх. д. / 48.69611° пн. ш. 23.35639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
670 м |
| Водойми | Студений (річка) |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90010, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Нижній Студений, 360 |
| Карта | |
  Нижній Студений | |
 Нижній Студений | |
| Мапа | |
| |
Нижній Студений — село в Україні, Закарпатській області, Хустському районі. Входить до складу Пилипецької сільської громади.
Голова селищної ради Якимеля Ярослав Іванович
Колишня назва — «Студений Потік».
Нижній Студений — старовинне село, колишня назва Студений Потік, яке згадується в історичних джерелах ще в XVI ст. Воно відрізнялось від інших тим, що тут жили великими дворищами, по кілька родин, часто навіть і не споріднених. Розташоване на берегах річки Студенки.
Перша згадка у 1612 як Ztudina, у 1653-назва зміна на Hydeghpathaka. Згадки: 1851: Hidegpatak (Fényes 2: 108), 1877: Hidegpatak (Alsó- és Felső-), Sztudevoje (!) (Hnt.), 1882: AlsóHidegpatak (Hnt.), 1913: Alsóhidegpatak (Hnt.), 1925: Nižni Studenoje, Nižné Studenoje (ComMarmUg. 94), 1944: Alsóhidegpatak, Нижнее Студеное (Hnt.), 1983: Нижній Студений, Нижнuй Студеный (ZO).
У 16 столітті цими землями володіли сім'ї Липчеїв та Довгаїв які заселили сюди родини вільних селян Kornis György, Bernáth László, Farkas György, Kun Péter, Bér Mihály.
Студений - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Нижній Студений
Згадки: 1892: Sztudenei (Hnt.), 1898: Sztudenei (Hnt.), 1904: Sztudenszki potyik, Patakvölgy (Lelkes 66), 1907: Patakvölgy (Hnt.), 1913: Patakvölgy (Hnt.).
Центральна частина села — це колишній Середній Студений. У 1751 р. тут була дерев'яна церква. В 1801 р. є згадка про закриту дерев'яну церкву, тобто вже була необхідність будувати нову церкву.
Очевидно, нинішню церкву споруджено вже не в бойківському стилі. Але три зруби і ґанок дуже подібні до зрубів і ґанку бойківської церкви у Верхньому Студеному. Дахи над навою та вівтарем значно розтягнуті по осі схід-захід. Башта над бабинцем досить низька, з нерозвинутим бароковим завершенням.
Церква має чудові різьблені деталі: стовпчики ґанку, двері з фігурним одвірком, різноманітної форми «качури» та «східці» оздоблюють випуски вінців, орнаментована «насічкою» лиштва підкреслює аркаду нижніх голосниць.
На одвірку напис — СОЙЗВОЛЕНИЕМ ОЦА ПС…ЛАНІЕ СТАГО ДУХА РОКУ БОЖИЯ | AWIB (1812) МІСЯЦЯ ІЮНІЯ Г (3). На жаль, відкритий ґанок недавно забито дошками і бляхою. Всередині збережено старий іконостас і бічні вівтарі. Бічний вівтар зліва виконав Ігнатій Глинський на замовлення куратора Івана Кондрича, а фундували роботу Михайло Матуляк, староста села Іван Ґимба, Стефан Фурданик, Федір Кополович та парох Антон Сабад. Вівтар справа купив Ілько Кондрич у 1870 р. Михайло Книш з дружиною Марією потурбувалися про кивот. Всі три зруби перекрито коробовими склепіннями.
Біля церкви стоїть типова для Міжгірщини дерев'яна дзвіниця. Квадратна в плані споруда має традиційні два яруси — нижній зрубний, вкритий опасанням, і верхній — каркасний, під восьмисхилим шатром. Цікава художня знахідка — двоярусна аркада голосниць під шатровим верхом.[1]
Докладніше: Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Середній Студений)
Матеріали на спорудження мурованої церкви почали заготовляти в 1921 p., після того як громада на зборах, проведених о. Іваном Мустяновичем, висловилася за будівництво. Для ведення робіт було обрано раду, до якої увійшли Василь Мазур, Федір Жиган, Федір Гуйван, Федір Томинець, Дмитро Щадей та Олекса Ціфрак. Будівництво вирішили розпочати аж у кінці 1923 р. і тоді вибради раду у складі 27 осіб. Населення села поділили на 5 категорій залежно від майнового стану. Найбагатші мали внести по 2000 чехословацьких корон і матеріали, внески інших категорій становили 1700, 1300, 700 корон і матеріали, а найбідніші здавали по можливості. Очолив раду Дмитро Щадей.
Церкву довжиною 20 м і шириною 10 м, з високою вежею будували з 1924 по 1926 р. Посвятив її єпископ Петро Ґебей 26 травня 1928 р. у присутності священика Євгена Медвецького та 6 монахів, що здійснювали місію в селі.
Згадують, що проект церкви зробив інженер-залізничник із Скотарського, головним майстром був угорець Янош Лешко, а дахову конструкцію клав також угорець Райк. Чотирирядний іконостас спорудив у 1946 р. різьбар з Підгорян (Мукачево) Ілля Винар, а художню роботу виконав Д. В. Мешко.
У вежі — три дзвони. Найдавніший з 1821 р. має напис: «Сей звон до Нижньой веси Студеное іждівенієм общества ізлят в Пряшеві». Вага його 415 кг. Другий дзвін відлито 1929 р. на честь св. Михайла, а третій вагою 25 кг з присвятою св. Іллі відлив Ф. Еґрі.
Першим священиком у цій церкві був о. Іван Мустянович. Наступниками були о. Євген Медвецький, о. Сільвай, о. Реківчак, о. Микола Анталь, о. Михайло Манзюк. Першим куратором був Василь Мазур.
У 1751 р. в Нижньому Студеному згадують недавно поставлену велику дерев'яну церкву св. Михайла з трьома малими вежами (можливо, бойківського стилю).
У 1801 р. йдеться про стару дерев'яну церкву, що розпадається, і тому громада почала будувати нову церкву на 420 вірників, на що просила кошти з релігійного фонду.
Згідно з переказами, цю церкву переносили двічі, вона згоріла в кінці XIX ст. До дзвіниці, що залишилася, прибудували наву з вівтарем і таким чином споруджено нову церкву. Дерев'яну дзвіницю до церкви перенесли з Лісковця. Після спорудження мурованої дерев'яну церкву св. Миколи розібрали в 1928 або 1929 р., а дзвіницю — в кінці 1930-х років.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1192 особи, з яких 574 чоловіки та 618 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1124 особи.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,82 % |
| російська | 0,18 % |
- храм св. Михайла 1751 р
- храм Вознесіння Господнього. 1926.
- храм Благовіщення пр. богородиці. 1812.
- гірськолижний витяг
- ↑ Нижній Студений с Середній Студений с Церква Благовіщення 1985 г. Памятники…. www.pslava.info. Процитовано 21 лютого 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- Погода в селі Нижній Студений [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Інформація на сайті Дерев'яні Храми України [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |