Нижньогородська область
рос. Нижегородская область
Прапор Нижньогородської області Герб Нижньогородської області
Країна	Росія
Фед. округ	Приволзький
Адмін. центр	Нижній Новгород
Глава	Gleb Nikitind
Дата утворення	14 січня 1929
Оф. вебсайт	nobl.ru
Географія
Координати	56°29′00″ пн. ш. 44°32′00″ сх. д. / 56.483333333333° пн. ш. 44.533333333333° сх. д. / 56.483333333333; 44.533333333333
Площа	76 900 км² (45-а)
• внутр. вод	1,2 %
Часовий пояс	MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність	3307613 (01.01.2011) [1] (10-а) (2011)
Густота	43 осіб/км²
Економіка
Економ. район	Волго-В'ятський
Коди
ISO 3166-2	RU-NIZ
ЗКАТО	22
Суб'єкта РФ	52
Телефонний	(+7)831
Карти
Нижньогородська область у Вікісховищі

Нижньогоро́дська о́бласть (рос. Нижегоро́дская о́бласть), з 1932 до 1990 р. Го́рьківська область (рос. Горьковская область) — суб'єкт Російської Федерації, область у центрі європейської частини Росії.

• Площа — 76 900 км²
• Населення — 3411,0 тис. осіб (2006). Щільність населення: 44,8 осіб/км² (2005), питома вага міського населення: 78,3 % (2005)
• Адміністративний центр — місто Нижній Новгород
• Входить до складу Приволзького федерального округу
• Межує: на північному заході з Костромською областю, на північному сході — з Кіровською, на сході — з Республіками Марій Ел і Чувашія, на півдні — з Республікою Мордовія, на південному заході — з Рязанською областю, на заході — із Владимирською й Івановською областями.

Область була утворена 14 січня 1929 як Нижньогородський край (рос. Нижегородский), в 1932 перейменована на Горьківський край, в 1936 — на Горьківську область, в 1990 — на Нижньогородську область.

Нижньогородська область розташована в центральній частині Східно-Європейської рівнини.

Волга ділить область на низинне Лівобережжя (Заволжя) і піднесене Правобережжя — продовження Приволзької височини (Мордовська височина, висота до 247 м; Чуваська височина, Переміловські, Фадєєви гори, височина Міжп'яньє).

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −12 °C, липня +19 °C. Опадів близько 500 мм на рік. Вегетаційний період 165—175 днів.

Розвинені карстові форми рельєфу (печери, провали й ін). Є родовища торфу, фосфоритів, залізних руд. У басейні річки П'яна є велике родовище титан-цирконієвих руд («чорні піски»).

Нижньогородська область розташована у зонах південно-тайгових, мішаних і широколистяних лісів. Ґрунти переважно дерено-підзолисті, підзолисті, сірі лісові.

Ліси займають близько 40 % території. У Заволжі — хвойні (ялина, сосна) та мішані. На Правобережжі — діброви й лукові степи. На плоских вододілах і в низинах багато боліт.

У Нижньогородській області водяться вовк, лисиця, бурий ведмідь, рись, борсук, краплистий ховрашок, кріт, хом'як тощо. Також на території області є Керженський заповідник.

Основні галузі промисловості — машинобудування, хімія, передільна чорна металургія, лісова, целлюлозо-паперова, легка, харчова.

Підприємства машинобудування й металообробки випускають вантажні й легкові автомобілі, автобуси, гусеничні тягачі, автомобільні вузли, деталі й агрегати, річкові й морські судна, автомобільні й суднові двигуни внутрішнього згоряння, літаки, верстати, прилади, інструменти, устаткування для хімічної, легкої, харчової промисловості, телевізори й ін.

Хімічна промисловість: продукти органічного синтезу, пластмаси й синтетичні смоли, оргскло, лаки, фарби, отрутохімікати й ін. — Дзержинськ, Нижній Новгород.

Підприємства передільної чорної металургії (Викса, Кулебаки, Нижній Новгород, Бор) і кольорової металургії (Нижній Новгород). Целлюлозо-паперова промисловість (Правдинськ, Балахна), нафтопереробка й нафтохімія (Кстово).

Стародавні центри металообробки — Павлово, Ворсма й ін.

На території Нижньогородської області розташовані Нижньогородська ГЕС (Волга) і Нижньогородська ГРЕС (Балахна).

Художні промисли (хохломський й городецький розпис).

Вирощують жито, овес, ячмінь, пшеницю, гречку, цукровий буряк, льон-довгунець. Обробляють цибулю, картоплю. Також розвинене молочно-м'ясне й молочне скотарство, свинарство, птахівництво.

Територією області проходить Горьківська залізниця. Судноплавство можливе на Волзі, Оці, Ветлузі, Сурі.

У цей час будується постійний міст на трасі Муром—Навашино, поки що діє понтонний міст, який працює тільки в літню пору й обмежений вантажопідйомністю.

До складу області входить 48 районів, 28 міст, 69 селищ міського типу, 540 сільських адміністрацій і 4852 сільських населених пунктів.

• Ардатовський район
• Арзамаський район
• Балахнінський район
• Богородський район
• Большеболдинський район
• Большемурашкинський район
• Бутурлінський район
• Вадський район
• Варнавинський район
• Вачський район
• Ветлузький район
• Вознесенський район
• Володарський район
• Воротинський район
• Воскресенський район
• Виксунський район
• Гагінський район
• Городецький район
• Дальнеконстантиновський район
• Дивеєвський район
• Княгининський район
• Ковернинський район
• Краснобаковський район
• Краснооктябрський район
• Кстовський район
• Лукояновський район
• Лисковський район
• Навашинський район
• Павловський район
• Перевозький район
• Пільнінський район
• Починківський район
• Сергацький район
• Сеченовський район
• Сокольський район
• Сосновський район
• Спаський район
• Тонкінський район
• Тоншаєвський район
• Уренський район
• Шаранзький район
• Шатковський район

• Нижній Новгород
• Арзамас
• Бор
• Викса
• Дзержинськ
• Кулебаки
• Навашинський
• Первомайськ
• ЗАТО Саров
• Семеновський
• Чкаловськ
• Шахунья

За даними на 2006 рік, населення області становить 3411,0 тис. осіб, переважна більшість із яких — росіяни.

Нижній Новгород є столицею Приволзького федерального округу — одного з найбільш багатоконфесійних регіонів Росії. У Нижньогородській області існують молитовні й храми таких християнських конфесій: православ'я, старообрядництво, баптизм, п'ятидесятники, католицизм.

Широко розповсюджений іслам (у Приволзькому федеральному окрузі проживають представники більш 150 національностей, у тому числі 40 % мусульман Російської Федерації). Їхнім духовним центром є Духовне управління мусульман Нижньогородської області, очолюване Умаром-Хазратом Ідрисовим. Духовне управління мусульман Нижньогородської області видає газету «Медина аль-іслам» і журнал «Мінарет».

Також у Нижньому Новгороді є синагога — місце для зборів юдеїв.

На території Нижньогородської області перебуває Болдіно — родовий маєток Пушкіних, у якім жив і працював А. С. Пушкін.

При впадінні річки Керженець розташований Желтоводський Макарієв монастир, заснований у першій половині XV століття преподобним чудотворцем Макарієм.

Жіночий Дівєєвський монастир є місцем православного паломництва як обитель, що перебуває під заступництвом святого чудотворця Серафіма Саровского, чиї мощі перебувають у Троїцькому соборі монастиря.

Біля міста Дзержинська на лівому березі Оки розташована унікальна архітектурна споруда: 128-метрова сталева гіперболоїдна ажурна вежа, побудована великим інженером і вченим Володимиром Григоровичем Шуховим в 1929 році. Це одна із двох збережених у Росії висотних багатосекційних гіперболоїдних конструкцій, друга — знаменита Шуховська вежа на Шаболовці в Москві. Вежа на Оці служила однієї з опор унікального переходу ЛЕП НіГРЕС 110 кіловольт через річку Оку.

У Нижньому Новгороді багато архітектурних пам'ятників, серед яких Нижньогородський кремль, Строгановська церква, Староярмарочний собор тощо.

Біля ЗАТО Саров, на місці давнього святилища ерзян розташована пам'ятка природи.

• Сайт адміністрації Нижньогородської області (рос.)
• Довідник адміністративно-територіального поділу — каталог^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)

Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

	Костромська область	Кіровська область
Івановська область  Владимирська область		Марій Ел  Чувашія
Рязанська область	Мордовія	Мордовія