село Нечаївка | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Тер. громада | Червонослобідська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA71080470030090173 ![]() |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | До 1856 р. |
Населення | 858 |
Площа | 0 км² |
Густота населення | 0 осіб/км² |
Поштовий індекс | 19641 |
Телефонний код | +380 472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°16′17″ пн. ш. 32°9′54″ сх. д. / 49.27139° пн. ш. 32.16500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
92 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Червона Слобода |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Неча́ївка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Червонослобідській сільській громаді. У селі мешкає 858 людей.
Географія
Село розташоване за 25 км від міста Черкаси, на лівому березі річки Тясмин, за 25 км розкинулося зі сходу на захід вздовж старої козацької дороги Чигирин — Сміла. Лежить серед густого соснового лісу на легких піщаних ґрунтах. Порівняно із пагорбами та ярами правого берега Тясмину, лівий берег схожий на справжнє Полісся.
Історія
Відомо, що село виникло в другій половині XVI ст. і, можливо, назва його походить від прізвища сотника Нечая.
Розділяється село хвойним лісом (засаджений у XX ст.) протяжністю 3 км, частина якого, а саме Вовча Балка, була заселена на початку XX ст.
Частина Нечаївки, розташована вздовж Тясмину, має назву «село», а інша — «степ».
У часи Визвольної війни 1648 — 1657 рр. з жителів сіл Вертуни та Нечаївка була створена сотня, яка в складі Черкаського полку під проводом Максима Кривоноса брала участь у боротьбі з польською шляхтою.
У 20ті — 30-ті роки XX століття чимало жителів села зазнали політичних репресій. Відомі смерті й у 1932—1933 через Голодомор, проте велику кількість жителів села врятувало сприятливе географічне розташування.
В роки німецько-радянської війни село перебувало під німецькою окупацією й було звільнено лише у лютому 1944 р. У боях з нацистами загинуло 192 жителів Нечаївки, 30 осіб вивезено в неволю.
Сьогодні в селі функціонують сільський клуб, загальноосвітня школа I-II ступенів, бібліотека, один магазин.
Діє церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована в другій половині XVIII.
Згадки про село
Л. Похилевич : "...село на лівій стороні річки Тясмин, який утворює тут найширший ставок на три версти завдовжки та до версти завширшки. Жителів обох статей 936... Церква Різдво-Богородична, дерев'яна. 6-го класу; землі має 36 десятин, побудована в другій половині минулого століття"[a][1].

Населення
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 831 | 96,85 % |
Російська | 27 | 3,15 % |
Разом | 858 | 100,00 % |
Див. також
Примітки
- ↑ "...село на левой стороне реки Тясмина, которая образует здесь обширнейшний пруд на три версты длины и до версти шириш. Жителей обеего пола 936... Церковь Рождество-Богородичная, деревянная. 6-ю класса; земли имеет 36 десятин, построена во второй половине прошлого века"
- ↑ Похилевич, Л. (1864). «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии».
Посилання
![]() |
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |