Нелі Жакмар
фр. Nélie Jacquemart
Народилася	25 липня 1841(1841-07-25)[1][2][3]  Париж
Померла	14 травня 1912(1912-05-14)[1][2][3] (70 років)  Париж[1]
Поховання	Уаза
Країна	Франція[4]
Місце проживання	hôtel Jacquemart-Andréd
Діяльність	колекціонерка мистецтва, художниця, меценатка, філантропка
Вчителі	Леон Коньє і Ernest Hébertd
Знання мов	французька[1]
Роки активності	1858[4] — 1912[4]
Напрямок	академізм
Жанр	портрет
Magnum opus	Музей Жакмар-Андре і Chaalis Abbeyd
У шлюбі з	Édouard Andréd
Медіафайли у Вікісховищі

Корнелія (Нелі́) Жакма́р, у шлюбі Жакмар-Андре (фр. Nélie Jacquemart, Jacquemart-André; 25 липня 1841, Париж — 15 травня 1912, там само) — французька художниця, колекціонерка мистецтва, меценатка і філантропка, засновниця музею Жакмар-Андре в Парижі.

Народилася 25 липня 1841 року в Парижі, у незаможній родині. З ранніх років нею опікувалася Памела де Ватрі^[fr], багата власниця абатства Шалі. Завдяки їй Нелі змогла здобути освіту, вступивши до паризької Школи образотворчих мистецтв, де її вчителем став Леон Коньє ^[5][6]

1863 року Нелі дебютувала в Паризькому Салоні з двома жанровими картинами.^[7] Вона також писала релігійні картини для паризьких церков, але поступово її основною спеціалізацією став портретний жанр.^[5] Художниці замовляли портрети чимало відомих людей, зокрема президент Тьєр.^[5] Деякі її роботи пізніше були представлені на Всесвітній виставці 1878.^[7]

1872 року Нелі написала портрет банкіра і колекціонера мистецтва Едуара Андре^[fr]. Через 9 років, у 1881 році, вона одружилася з ним та оселилася у його особняку на бульварі Осман.

Писати картини Нелі після одруження перестала, але з її ініціативи подружжя багато подорожувало, зокрема Італію, і набувало численні витвори мистецтва, насамперед роботи італійських живописців (зокрема Мантеньї, Белліні, Боттічеллі, Карпаччо, Учелло та інших^[8]).^[5] Поступово їхній особняк перетворився на своєрідний музей, де в кожному приміщенні було представлено мистецтво певного періоду (з величезним переважанням XVIII століття).^[6]

Чоловік помер у 1894 році, заповівши все своє майно Нелі. Після його смерті вона продовжила подорожувати, поповнюючи загальну колекцію, і в 1902 році повернулася до Франції, де придбала абатство Шалі, щоб розмістити там зібрані предмети мистецтва.^[5]

Нелі Жакмар-Андре померла 1912 року. Всю нерухомість, що їй належала, і твори мистецтва вона заповідала Інституту Франції за умови, що її паризький особняк і абатство Шалі стануть доступними широкому загалу, що й було виконано в 1913 році ^[5]. Нині в особняку знаходиться музей Жакмар-Андре, а в абатстві — його філія^[8][9].

• Gustave Vapereau. Jacquemart (Mlle Nelie) // Dictionnaire universel des contemporains. — Paris, 1880. — P. 982.
• Théodore Pelloquet, «Nélie Jacquemart: Molière chez le barbier Gely, à Pézenas», L'Exposition, journal du salon de 1863, 24 May 1863, online
• Gustave Vapereau, Dictionnaire universel des contemporains: contenant toutes les personnes notables de la France et des pays étrangers, L. Hachette (1880) Chapter on Jacquemart online
• Sandrine Herman, «Étude de la correspondance de Nélie Jacquemart-Andre 1881—1912», Université Paris-Sorbonne (1993—1995)
• Anne-Marie Bautier and Robert-Henri Bautier, «Nélie Jacquemart-André, artiste, collectionneuse, mécène ou la passion de l’œuvre d'art», Gazette des beaux-arts, February 1995, pgs.79-114
• Jean-Pierre Babelon, Une passion commune pour l'art, Nélie Jacquemart et Édouard André, Scala (2012) online
• Charles Duprat and C. Recoura, Entrez dans l'univers du Musée Jacquemart-André, Fondation Culturespaces, Dossier pédagogique, online

• Musée Jacquemart-André — офіційний сайт музею
• Нелі Жакмар у банку даних Національної бібліотеки Франції.
• Nélie Jacquemart et Édouard André (фр.). Institut de France.
• Nélie Jacquemart-André, collectionneuse et mécène (фр.). Le Figaro.