Неапольський університет | |
---|---|
UNINA | |
Головний корпус університету | |
40°50′50″ пн. ш. 14°15′25″ сх. д. / 40.8472° пн. ш. 14.2569° сх. д. | |
Тип | громадський університет і видавець відкритого доступу[d][2] |
Країна | Італія[2] |
Гасло | Ad Scientiarum Haustum et Seminarium Doctrinarum |
Назва на честь | Фрідріх II |
Засновано | 1224 |
Засновник | Фрідріх II |
Президент | Массімо Марреллі |
Студентів | 96 867 (2010)[1] |
Співробітників | 4 535 (2006) |
Членство у | |
Складається з | Department of Mathematics and Applications "Renato Caccioppoli"d, Department of Physics "Ettore Pancini"d і University of Naples Federico II Department of Lawd |
Мова викладання | італійська |
Випускники | Category:University of Naples Federico II alumni |
Адреса | Неаполь, Італія |
Сайт | Офіційний сайт |
University of Naples Federico II у Вікісховищі |
Неапольський університет (італ. Università degli Studi di Napoli Federico II) — університет, розташований в італійському місті Неаполі, один з найстаріших в Європі.
Історія
Неапольський університет є одним із найстаріших вищих навчальних закладів у Європі. Був заснований 5 червня 1224 року в Неаполі, як державний освітній заклад Королівства Сицилія. Університет носить ім'я імператора Священної Римської імперії Фрідріха II, під час перебування якого на престолі Неапольський університет прийняв перших студентів. Король, бажаючи децентралізувати навчання в Італії, пішов проти волі Папи Римського і Неапольський університет став першим університетом у Європі, що діяв без папської булли.
У 2009/2010 навчальному році в Неапольському університеті навчалися понад 96 000 студентів.
В університеті Неаполя викладали чотири тисячі викладачів, серед них більше двохсот професорів.
Бібліотека університету, заснована в 1615 році, налічує понад вісімсот тисяч томів.
За вісім століть свого існування університет дав освіту мільйонам студентів, чимало з яких помітно вплинули на історію Італії та Європи і всієї планети .
Структура
В університеті Неаполя є такі факультети:
- факультети медицини та хірургії (17 інститутів і 14 клінік)
- факультети математики, фізики та природничих наук (15 інститутів, у тому числі загальної біології і генетики, експериментальної фізики, теоретичної фізики, фізики Землі, математики)
- факультети фармакології, інженерний (29 інститутів, у тому числі аеродинаміки, літакобудування, кораблебудування, машинобудування, прикладної геології, електрохімічний, електротехнічний, прикладної механіки)
- архітектурний факультет (10 інститутів)
- агрономічний факультет (11 інститутів)
- ветеринарний факультет (6 інститутів)
- юридичний факультет
- економічний факультет
- факультет філології
- філософський факультет
Примітки
- ↑ Informazioni Generali dal sito. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 23 червня 2011.
- ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ а б в https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ https://orcid.org/members/001G000001qlQMGIA2-universita-degli-studi-di-napoli-federico-ii
- ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
- ↑ https://web.archive.org/web/20220805081904/https://netval.it/chi-siamo/soci-netval/
Література
- Karl Hampe, Zur Gründungsgeschichte der Universität Neapel (Mitteilungen aus der Capuaner Briefsammlung V). Heidelberg 1924.(Sitzungsberichte der Heidelberger Akademie der Wissenschaften. Philos.-histor. Klasse. 14,10.)
- Antonino Sambataro, Federico II e lo «studium» di Napoli. il potere, la cultura e il diritto in età normanno-sveva, Catania 1994.
- Massimo Oldoni, La promozione della scienza. L'Università di Napoli. In: Intellectual Life at the Court of Frederick II Hohenstaufen, hrsg. v. William Tronzo, Washington 1994, S. 251–262
- Michele Fatica, Il fondatore dell'università di Napoli. In: Federico II di Svevia. Stupor mundi, hrsg. v. Franco Cardini, Roma 1994, S. 119–142.