Наталія Ворожбит | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 4 квітня 1975 (49 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Країна | Україна | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | драматург, сценарист | |||
Сфера роботи | творче та професійне письмоd[1], театр[1], драма[1], акторське мистецтво[1], кіносценаристикаd[1] і постановкаd[1] | |||
Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
Заклад | СТБ | |||
Мова творів | російська, українська | |||
Напрямок | нова драма | |||
Жанр | п'єса | |||
Нагороди | ||||
Премії | Премія Women In Arts (2020) | |||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Ворожби́т Ната́лія Анато́ліївна (нар. 4 квітня 1975, Київ) — українська письменниця, драматургиня, режисерка та сценаристка. Пише українською і російською мовами. Належить до напрямку «нова драма». Лауреатка Премії Women In Arts у 2020 році і Шевченківської премії у 2022.
Біографія
Народилася в Києві. 2000 року закінчила Літературний інститут ім. Горького в Москві, факультет драматургії (майстерня Інни Вишневської). З 2000 по 2010 жила та працювала в Москві. На початку кар'єри написала кіносценарій до скандального російського серіалу «Школа».[2]
Незадоволена спрощувальними редакціями своїх сценаріїв, 2013 року Ворожбит перестала працювати на телебаченні.[3]
Була у шлюбі з драматургом Максимом Курочкіним. Працювала головним редактором на каналі СТБ.
Разом з німецьким режисером Георгом Жено заснувала «Театр Переселенця», в якому переселенці з Донбасу розказують реальні історії свого життя.
Куратор фестивалів «Донкульт» та «ГОГОЛЬFEST», одна з засновників фестивалю «Тиждень актуальної п'єси».
П'єси Ворожбит ставилися в театрах України (Максим Голенко та Анна Александрович на сцені Дикого театру, Тамара Трунова[4] на сценах київського Молодого театр та Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, Андрій Бакіров на сцені Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка), Росії, Великої Британії, Польщі, США та Латвії.
П'єси
- Російською
- 1994 — «Житие простых» (Україна)
- 1995 — «Девочка со спичками» (Росія)
- 1997 — «Супербум и другие подарки» (Росія)
- 1999 — «Ширма» (Росія)
- 2002 — «Галка Моталко» (Росія)
- 2004 — «Что ты хочешь, украинский бог?» (Росія)
- 2004 — «Демоны» (Велика Британія)
- 2005 — «Присоединяюсь» (Велика Британія)
- 2009 — «Зернохранилище» (Велика Британія)
- 2012 — «Вий. Докудрама» (Росія)
- 2013 — «Цветок Чертополох» (Росія)
- 2014 — «Дневники Майдана» (Україна)
- 2016 — «Стыд» (Україна)
- 2016 — «Плохие дороги» (Україна)
Сценарії для кіно
Телебачення
- Російською
- Сила тяжения (ТБ-серіал, Росія 2008)
- Школа (ТБ-серіал, Росія 2010)
- Анжелика (ТБ-серіал, Росія 2010)
- Гадкий утёнок (ТБ-фільм, Росія 2011)
- Стальная бабочка (ТБ-фільм, Росія 2012)
- Парфюмерша (ТБ-серіал, автор ідеї, Росія 2013)
- Українською
- 2020 — Спіймати Кайдаша (телесеріал, Україна)
Короткометражки
- Українською
- 2012 — Україно, Goodbye! (епізод «Красива жінка») (короткометражка, Україна)
Сценарії для повнометражних фільмів
- Українською
Режисерська робота
- 2020 — «Погані дороги» (Україна)
Акторська робота
- 2020 — Спіймати Кайдаша (мати Мелашки Балаш)
Нагороди
- Державна премія України імені Олександра Довженка 2021 року — за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва[5]
- 2004 — літературна премія «Евріка» за п'єсу «Галка Моталко»
- 2020 — Приз Веронського кіноклубу за фільм «Погані дороги»[6]
- 2020 — «Премія «Кіноколо» Відкриття року» за фільм «Погані дороги»[7]
- 2022 — Національна премія України імені Тараса Шевченка за виставу «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра[8]
Громадянська позиція
У червні 2018 під час кінопоказу фільму «Кіборги» у Канаді виступила на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[9]. Підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист Сенцова й інших політв'язнів.[10]
Бібліографія
- Наталія Ворожбит. Розділ «Майдан — це дійство». // Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. Упорядники: Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко. Київ: К. І. С., 2016. 304 стор.: сс. 188—195. ISBN 978-617-684-160-9
- ВОРОЖБИТ Наталка В 75 Погані дороги. П'єса / Наталка Ворожбит. — Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2021. — 96 с. + вклейка— (Колекція театральна).
Примітки
- ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Наталя Ворожбит: «Коли показували „Щоденники Майдану“ у Москві, режисер заявив, що не буде виправдовувати окупантів» [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.] — Високий замок, 25.04.2014
- ↑ Наталя Ворожбит про серіал «Спіймати Кайдаша» [Архівовано 19 червня 2020 у Wayback Machine.]. Youtube-канал Радіо НВ, 18 березня 2020
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (30 жовтня 2018). Бренд «Поганих доріг» (ua) . Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 15 листопада 2020.
- ↑ Указ Президента України від 10 вересня 2021 року № 463/2021 «Про присудження Державної премії України імені Олександра Довженка 2021 року»
- ↑ David Katz. Ghosts and Bad Roads come out on top in Venice's International Film Critics’ Week [Архівовано 25 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Cineuropa, 12.09.2020. (англ.)
- ↑ Ніна Григорська. Оголошено переможців третьої національної премії кінокритиків Кіноколо. НВ. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 22 жовтня 2020.
- ↑ Указ президента України №118/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ У Канаді на показі «Кіборгів» вимагали звільнити Сенцова [Архівовано 19 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Укрінформ, 13.06.2018
- ↑ An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018
Посилання
- Наталія Ворожбит: фільмографія на сайті Cineuropa (англ.)(ісп.)(фр.)(італ.)
- Наталія Ворожбит у соцмережі «Facebook»
- Народились 4 квітня
- Народились 1975
- Уродженці Києва
- Випускники Літературного інституту
- Лауреати Державної премії України імені Олександра Довженка
- Лауреати Шевченківської премії
- Лауреати премії «Золота дзиґа»
- Українські драматурги
- Драматургині
- Українські сценаристки
- Українські театральні куратори
- Українські театральні менеджери
- Українські акторки
- Лауреати премії Women in Arts