| село Насташине | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Галицький район |
| Рада | Насташинська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA26040070110049423 
|
| Основні дані | |
| Населення | 916 |
| Площа | 15,706 км² |
| Густота населення | 58,32 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77110 |
| Телефонний код | +380 03431 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°17′44″ пн. ш. 24°36′8″ сх. д. / 49.29556° пн. ш. 24.60222° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77110, с.Насташин |
| Карта | |
  Насташине | |
 Насташине | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Наста́шине — село Бурштинської міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, розташоване на правому березі Гнилої Липи, за 23 км від Галича та за 11 км від залізничної станції Широка. Шосейна дорога з'єднує село з Рогатином та Бурштином. Населення у 2022 році — понад 700 осіб.[1]
Історія
Назва села ймовірно пов'язана з коханкою галицького князя Ярослава Осьмомисла Анастасією (Настаською) Чарг (за 10 км від Насташина також знаходиться село Чагрів)[2].
Перша письмова згадка про Насташине належить до 1433 року.
На території Куничів збереглися рештки давньоруського городища, що зветься Полянка.
Згадується 1 липня 1443 року в книгах галицького суду[3].
За Королівською люстрацією 1565 року в селі налічувались 16 господарів на півланах (коло 12 га), 3 загородники, 2 коморники, корчмарі (була корчма) і піп (отже, була й церква).[4]
У 1939 році в селі проживало 1200 мешканців (1150 українців, 15 поляків, 15 латинників, 20 євреїв)[5].
Населення
Мовний склад
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | К-сть осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 915 | 99,89% |
| російська | 0 | 0,11% |
Галерея
-
Церква в Насташиному
Примітки
- ↑ Назва старого району: Галицький Назва ТГ: Бурштинська Код КАТОТТГ: UA26040070110049423 Населення: 788 чоловік. Postcode.in.ua (укр.). Процитовано 12 квітня 2025.
- ↑ Грушевський М. Історія України-Руси. Том II. Примітки. Стор. 4.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.116, № 1209. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
- ↑ М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — с. 103.
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 67 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |