]
Наріски (також відомі як нарісти, нарістери, наріски, варіски або вараски) — германське плем'я, про яке свідчать численні грецькі та римські автори.
Короткий опис
Тацит у своїй Germania називає їх Naristi (c. 42), а в пізньоантичній Historia Augusta вони згадуються як Varistae (або Varisti). У дослідженнях обидві згадки зазвичай розглядаються як автентичні й стосуються нарісків, але тлумачення їхнього етноніму є суперечливим; для Тацита вони були германцями.
Невідомо, де саме була територія їхнього розселення. ИІдомо, що вони оселилися в районі навколо маркоманів, квадві та армалаузів, на північний захід від Габрета Сілва, сьогоднішнього Чеського лісу, і вважалися одним із старих, добре відомих племен у баварському Нордгау. У 1863 році в Швандорфі були знайдені урни з людськими останками та коштовностями, які приписують наріскам.[1] Повоєнні дослідження, як напр. Bengtson 1959, локалізують нарісків у південній Богемії.
Наріски воювали разом з маркоманами у другому столітті проти римлян у Маркоманських війнах і напали на римський табір Кастра Регіна.
Діон Кассій повідомляє, що 3000 нарісків перейшли на бік римлян і отримали від них землю (Dio 71.21). Потім згадка про нарисків зникає із джерел. Теза, висунута в більш ранніх дослідженнях, що деякі з них в 4 ст. оселилися в Бургундії, залишається недоведеною.
На честь варісків назване Варисканське горотворення. Місто Гоф було засноване у 4 столітті як Curia Variscorum («Двір варісків») і вперше згадується в Tabula Peutingeriana на території сучасної Верхньої Франконії.
Примітки
- ↑ Joseph Pesserl: Chronik und Topographie von Schwandorf. In: Verhandlungen des Historischen Verein für Oberpfalz und Regensburg. Band 24, 1866, S. 473.
Література
- Hermann Bengtson: Neues zur Geschichte der Naristen. In: Historia. Zeitschrift für Alte Geschichte. Band 8, Nr. 2, 1959, S. 213—221. Online.
- Ernst Schwarz: Die Naristenfrage in namenskundlicher Sicht. In: Zeitschrift für Bayerische Landesgeschichte. Band 32, 1969, S. 397—476.
- Alois John: Im Gau der Narisker. Schilderungen aus dem Egerland. 1888.
- Beatrix Günnewig, Günter Neumann: Naristen. In: Reallexikon der Germanischen Altertumskunde (RGA). 2. Auflage. Band 20, Walter de Gruyter, Berlin/New York 2001, ISBN 3-11-017164-3, S. 550—554.