Наомі Кляйн
Naomi Klein
Наомі Кляйн (2014).
Народилася	8 травня 1970(1970-05-08) (54 роки) Монреаль, Канада
Країна	Канада[1]
Національність	Канада
Діяльність	журналіст письменник соціолог
Alma mater	Торонтський університет, Лондонська школа економіки та політичних наук і St. George's School of Montreald
Мова творів	англійська
Роки активності	з 2000 року по теперішній час
Напрямок	політика, соціологія
Жанр	альтерглобалізм, антиглобалізм
Magnum opus	«No Logo» («Ні логотипу»)
Членство	350.org
Батько	Michael C. Kleind
Мати	Bonnie Sherr Kleind
Брати, сестри	Seth Kleind
У шлюбі з	Avi Lewisd[1]
Премії	National Business Book Award, Найкраща ділова книга року (Канада) — 2001, Warwick prize for writing — 2009
Сайт: www.naomiklein.org — офіційний сайт «Наомі Кляйн».
Наомі Кляйн у Вікісховищі

|Ukrcenter= |Примітки=

Нао́мі Кляйн (англ. Naomi Klein; нар. 8 травня 1970(19700508) Монреаль, Канада) — канадська журналістка, письменниця і соціологиня, одна із лідерок альтерглобалізму.

Народилася в єврейській родині емігрантів-пацифістів із США, які виїхали до Канади на знак протесту проти війни у В'єтнамі. Ще в студентські роки, навчаючись в університеті Торонто, вона брала участь у студентській газеті, де стала відома своєю статтею про вбивства в Політехнічній школі в Монреалі, коли якийсь Марк Лепін влаштував там стрілянину, вбивши 14 людей і поранивши ще 14 (стаття була написана з феміністських позицій).

У 2000 році вийшла знаменита книга Кляйн «No Logo» («Ні логотипу»), яка стала маніфестом альтерглобалізму. У ній автор критикує імперіалізм, неолібералізм і сучасний економічний порядок, у якому людина, пригнічена глобальними брендами, позбавлена свободи вибору і не може реалізувати себе, а країни «третього світу» не можуть повноцінно розвиватися і приречені на відсталість. Винуватцями цього Кляйн вважає великі корпорації, імперіалістичні держави, а також такі організації, як Міжнародний валютний фонд та Світова організація торгівлі. У листопаді 2005-го читачі журналів «Prospect» (Велика Британія) і «Foreign Policy» («Зовнішня політика» (США) шляхом голосування склали список найбільш значущих 100 інтелектуалів світу, у якому Кляйн зайняла 11-е місце.

У 2002 році вона публікує книгу «Паркани та вікна» («Fences and Windows») — збірник своїх альтерглобалістскіх статей, у 2007 році — книгу «Доктрина шоку: розквіт капіталізму катастроф» («The Shock Doctrine: The Rise of Disaster Capitalism»), де звинувачує економістів Чиказької школи, зокрема Мілтона Фрідмана, у сприянні використанню кризових ситуацій — таких як в Чилі під час диктатури Августо Піночета, в Росії під час президентства Бориса Єльцина, а також в Новому Орлеані після повені — для проштовхування неоліберальних політико-економічних рішень на користь транснаціональних компаній всупереч непопулярності й недемократичність таких рішень.

У 2004 році Кляйн спільно з чоловіком, Аві Льюїсом, представила на Венеціанському кінофестивалі документальний фільм «Захоплення» («The Take») про сучасні форми робітничого руху.

• Змінюється все. Капіталізм проти клімату.— Київ: Наш Формат, 2016—480 с. ISBN 978-617-7279-30-2

• NO LOGO: Люди против брендов. — М.: Добрая книга, 2003. — 624 с. ISBN 5-98124-001-6
• Заборы и окна. — М.: Добрая книга, 2005. — 304 с. ISBN 5-98124-032-6
• Доктрина шока. Расцвет капитализма катастроф. — М.: Добрая книга, 2009. — 656 с. ISBN 978-5-98124-357-8

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Наомі Кляйн

• Сайт Наомі Кляйн (англ.)
• Наомі Кляйн. Гаїті: кредитор, а не боржник // Спільне. — 2.03.2010
• Оксана Дутчак. Впливовість і немічність в епоху шоків // Спільне. — 19.06.2010 (Рецензія на книгу: Наомі Кляйн. Шокова доктрина)
• Наоми Кляйн. Шоковая доктрина («The Guardian», 2007) (рос.)
• Наоми Кляйн. Эпоха капитализма катастроф («The Guardian», 2007) (рос.)
• Наоми Кляйн. Уничтожение Ирака («The Guardian», 2007) (рос.)
• Наоми Кляйн. NO LOGO: Люди против брендов (рос.)
• Соловьёв С. Антикапиталистический ликбез. Рецензия на книгу Н.Кляйн «Доктрина шока» // Пушкин. 2009. № 2. — C. 22-26.
• Board of Directors 350.org
• Наомі Кляйн на сайті IMDb (англ.)