Надьожин Петро Хомич
Народився	7 листопада 1907(1907-11-07) робітниче селище біля міста Кадіївки, тепер Луганської області
Помер	1988(1988) місто Київ
Національність	росіянин
Партія	КПРС
Нагороди

Петро Хомич Надьожин (7 листопада 1907(19071107), робітниче селище біля міста Кадіївки, тепер Луганської області — лютий 1988, місто Київ) — радянський діяч, начальник Головного управління геології і охорони надр при Раді міністрів УРСР, голова Державного виробничого геологічного комітету Ради міністрів УРСР.

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у тринадцятирічному віці на шахтах Донбасу.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1936 році закінчив Дніпропетровський гірничий інститут.

З 1936 до 1940 року працював у вуглерозвідувальних організаціях Донбасу. У 1940—1941 роках — у тресті «Львіввуглерозвідка».

З січня 1941 до 1944 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив інженером-гідротехніком на Південному фронті, старшим інженером-гідротехніком технічного відділу штабу інженерних військ Західного фронту. З липня 1943 року — командир 17-ї окремої гідротехнічної роти 10-ї армії.

Після демобілізації з 1944 року працював на відновленні вугільних підприємств Донбасу.

У липні 1957 — квітні 1965 року — начальник і голова колегії Головного управління геології і охорони надр при Раді міністрів УРСР (Головгеології УРСР).

18 лютого (29 квітня) — 23 жовтня 1965 року — голова Державного виробничого геологічного комітету Ради міністрів УРСР.

Потім — співробітник дослідно-конструкторського бюро геофізичного приладобудування в Києві.

Персональний пенсіонер союзного значення. Помер у лютому 1988 року.

• інженер-майор

• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (6.04.1985)
• орден Червоної Зірки (7.09.1943)
• медаль «За бойові заслуги» (11.05.1943)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі
• Почесний геолог СРСР

• Петр Фомич Надежин (рос.)
• Надежин Петр Фомич (рос.)