Викона́вчий коміте́т місько́ї ра́ди (у радянський час: викона́вчий коміте́т місько́ї ра́ди депута́тів трудя́щих; скорочено: міськвиконко́м) — створюваний міською радою виконавчий орган, що є підконтрольним і підзвітним відповідній міській раді, а з питань здійснення делегованих йому повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольним відповідному органу виконавчої влади. В СРСР насправді виконком у найважливіших питаннях своєї діяльності, в першу чергу, був підлеглим місцевим комітетам КПРС.
Структура
Виконавчий комітет міської ради утворюється відповідною міською радою на строк її повноважень у складі міського голови, заступника (заступників) міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керівника справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь й інших виконавчих органів міської ради, інших осіб. До складу виконавчого комітету міської ради входить також за посадою секретар відповідної ради.
Очолює виконавчий комітет міський голова. Після закінчення повноважень міського голови, міської ради, її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до формування нового складу виконавчого комітету.
Кількісний склад міськвиконкому визначається самостійно відповідною міською радою, а його персональний склад затверджується міською радою за пропозицією міського голови.
Основною формою роботи міськвиконкому є його засідання, які скликаються міським головою, а у разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції — заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.
Повноваження
У розділі II Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»[1] виділені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сферах:
- соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку (ст. 27);
- бюджету, фінансів та цін (ст. 28);
- управління комунальною власністю (ст. 29);
- житлово-комунального господарства (ст. 30);
- будівництва (ст. 31);
- освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту (ст. 32);
- регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища (ст.33);
- соціального захисту населення (ст. 34);
- зовнішньоекономічної діяльності (ст. 35);
- оборонної роботи (ст. 36);
- вирішення питань адміністративно-територіального устрою (ст. 37);
- забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян (ст. 38);
- відзначення державними нагородами, відзнаками Президента України та присвоєння почесних звань України (ст. 39).
У радянській ієрархії
Голова київського міськвиконкому — як міський голова столиці — обіймав найважливішу міську посаду в Україні, й у партійно-номенклатурній табелі про ранги прирівнювався до міністра України (члена кабінету Ради Міністрів УРСР у ранзі міністра), входив до складу ЦК КПУ. Голова московського міськвиконкому рангом прирівнювався до міністра СРСР і входив до складу ЦК КПРС.
Див. також
- Виконавчі органи місцевого самоврядування в Україні
- Місцеве самоврядування в Україні
- Представницькі органи місцевого самоврядування в Україні
- Мерія
Примітки
- ↑ Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» на офіційному сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 17 вересня 2011.
Джерела
- Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»
- Поняття «виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті ради» на http://cyclop.com.ua [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.]