![]() | |
Необхідні компоненти | самардала, пажитник, Зелена цибуля, часник, петрушка, кріп, М'ята кучерява, чабер |
---|
Мірудія (мерудія, миродій, мерудя, мюрдя, мюрдія[1]) — універсальна зелена суха приправа. Суміш сушених пряних подрібнених трав. Поширена на Буджаку, на півдні Бессарабії, на Одещині, в Румунії та Болгарії.
Суміш додають у м'ясні, рибні та овочеві страви, супи, салати, яєчню, посипають бринзу. Іноді нею посипають свіжий хліб та їдять.
Етимологія
Слово походить із середньогрецької мови, звідки було запозичено в інші балканські мови[2].
Мірудія (рум. mirodenie, болг. мерудия, мак. миродја, серб. мирођија) — у Причорномор'ї та на Балканах це узагальнююча назва всіх зелених спецій, які використовуються для приготування їжі. У різних регіонах так називають різні спеції. У західній Болгарії так називають кріп. У Русі та Сілістрі цим словом називають пажитник, в інших регіонах петрушку. У Сербії мирођија це кріп. У Північній Македонії миродја це фенхель[3]. Так само в Болгарії під цією назвою можна побачити суміш спецій «шарена сол».
Склад
Рецептів суміші дуже багато, залежно від регіону варіюється набір спецій та пропорції інгредієнтів. Основні компоненти це висушена і подрібнена на порошок зелена частина рослин:
- нектароскордум (самардала, дика цибуля, болгарська цибуля, болгарська черемша)
- пажитник (пойоту)
- зелена цибуля
- пір'я часнику
- зелень петрушки
- зелень кропу
- м'ята колосиста (болгарська м'ята, джоджен, гезум)
- чабер
Іноді додають:
- любисток (леуштян)
- листя та перегородки солодкого та гіркого перців
- морквяне бадилля
- листя селери.
Деякі рецепти засновані на суміші пажитника з обсмаженим насінням та борошном[4] :
- насіння пажитника
- насіння соняшника
- насіння гарбуза
- печений нут
- обсмажене кукурудзяне борошно
- червона паприка
- чабер
Примітки
- ↑ Мы сделали Мюрдю! (Мюрдя, Мерудя, Мюрдия) — Condimente din toată lumea. Архів оригіналу за 16 червня 2024. Процитовано 16 червня 2024.
- ↑ Български етимологичен речник [Архівовано 2023-08-10 у Wayback Machine.], с. 118, том IV (минго2-па'дам). Научни редактори: В. И. Георгиев, И. Дуриданов. Автори: В. Анастасов, Л. Димитрова-Тодорова, У. Дукова, Й. Н. Иванов, Д. Михайлова, О. Младенова, М. Рачева, Г. Риков, Т. Ат. Тодоров. София, Академично издателство «Проф. Марин Дринов», 1995, 1003 стр.
- ↑ Какво е мерудия?. Архів оригіналу за 9 липня 2023. Процитовано 9 липня 2023.
- ↑ Домашнее мерудия. Архів оригіналу за 10 липня 2023. Процитовано 10 липня 2023.