Мінерали лептотермальні (рос. минералы лептотермальные, англ. leptothermal minerals; нім. leptothermale Minerale n pl) — мінерали і загалом відклади, які утворились з гідротермальних розчинів у проміжних умовах між мезо- й епітермальними.
Мінерали лептотермальні утворюються в гідротермальних родовищах корисних копалин за температурних і глибинних умов, проміжних між мезотермальними та епітермальними[1]
Термін запропонований відомим американським геологом Луїсом Грейтоном[2] і присутній у класифікації Ліндгрена [3][4].
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
Примітки
- ↑ Definition of leptothermal
- ↑ Грейтон запропонував, щоб частина родовищ, які до цього часу входили до великого класу мезотермальних родовищ (утворених при проміжній температурі, як правило, на проміжній глибині та під високим тиском), була визнана як така, що становить окремий клас, депонований під дещо більш холодними або «м'якшими» умовами, ніж інші, які він назвав «лептотермальними відкладеннями». (“leptothermal deposits”)
- ↑ [Mineral deposits: Classification. https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/0-387-30720-6_78]
- ↑ https://www.911metallurgist.com/classification-ore-deposits/#Lindgren-Classification