Міклош Йошіка
угор. Jósika Miklós
Народився	28 квітня 1794(1794-04-28)[1][2] або 28 квітня 1796(1796-04-28)[3]  Турда, Клуж, Румунія
Помер	27 лютого 1865(1865-02-27)[1][2]  Дрезден, Німецький союз, Німеччина[1]
Поховання	Центральний цвинтар (Клуж-Напока)d
Громадянство	Угорщина
Діяльність	письменник, політик, офіцер
Мова творів	угорська
Членство	Угорська академія наук
Партія	політик до появи політичних партійd
Конфесія	латинська церква[4] і кальвінізм[4]
Батько	Baron Miklós Jósika de Branyicskad
Мати	Eleonore, Gräfin Lázár de Szárhegyd
У шлюбі з	Júlia Jósikad
Міклош Йошіка у Вікісховищі

|Примітки=

Міклош Йошіка (угор. Jósika Miklós; 28 квітня 1794, Турда, Трансильванія (нині жудець Клуж, Румунія) — 27 лютого 1865, Дрезден) — угорський барон, письменник, революційний діяч (1848—1849).

У молодості багато років служив в армії. У 1836 опублікував свій перший роман під назвою «Абафі» (Abafit, історичний роман, про події XVI століття в Трансильванії), з величезним ентузіазмом прийнятий читачами.

Активний учасник революції 1848—1849 в Угорщині. Після її придушення, змушений був тікати за кордон. Продовжував діяльність в центральному штабі польських емігрантів в Брюсселі.

Йошіка — автор численних історичних романів, його називали «угорським Вальтером Скоттом». Твори письменника послужили зростанню інтересу до історії Угорщини.

• «Абафі» (1836),
• «Останній із Баторієв» (1840),
• «Zrinyi a költő» (1843),
• «A csehek Magyarországban» (1845),
• «Іштван Йошіка» (1847),
• «Zur Geschichte des ungarischen Freiheitskampfes» (1852),
• «Második Rákóczi Ferencz» (1861),
• «Die Hexen von Szegedin» (1863),
• «Мемуари» (1865).

• Miklós Jósika, Baron(англ.)
• Абафи(Abafi)(угор.)
• Абафи(Abafi: Son of Aba)(англ.)
• Абафи(ABAFI — Miklos Josika)(хор.)
• Карточка романа Абафи в Национальной библиотеке РФ