Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін
Тип	міжнародна організація
Засновник	Джоді Вільямс
Засновано	1992
Штаб-квартира	Женева (46°13′15″ пн. ш. 6°08′37″ сх. д. / 46.22083333° пн. ш. 6.14361111° сх. д. / 46.22083333; 6.14361111)
Вебсайт: icbl.org
Нагороди (1997)
Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін у Вікісховищі

Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін — об'єднання громадських організацій, які виступають за заборону виробництва і використання протипіхотних мін.

Рух було засновано в 1992 році організаціями « Г'юман Райтс Вотч», «Медико Інтернешнл», Міжнародна організація інвалідів (англ. Handicap International), Фонд американських ветеранів В'єтнамської війни та ін. На сьогодні до руху приєдналося понад 1400 груп, що діють у понад 90 країнах світу. Організаційна структура руху включає в себе керівний комітет, що складається з чотирьох членів, консультативну раду (21 чоловік) та п'ять представників.

У 1997 році зусиллями руху був підписаний Оттавський договір про заборону протипіхотних мін, що набув чинності в 1999 році. У цей час договір був ратифікований 156 країнами. Серед країн, що не підписали — Китай, США та Росія. Рух отримав підтримку з боку відомих і впливових людей; одним з прихильників організації свого часу була принцеса Діана.

У 1997 році Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін та його засновниця-координатор Джоді Вільямс були удостоєні Нобелівської премії миру.

• Офіційний сайт руху
• Сторінка руху на Nobelprize.org (англ.)