Микола Іванович Мусхелішвілі (Ніколоз Мусхелішвілі; груз. ნიკოლოზ ივანეს ძე მუსხელიშვილი; 4 лютого (16 лютого) 1891 року, місто Тифліс, Російська імперія — 15 липня 1976 року, місто Тбілісі, СРСР) — радянський учений, математик і механік, дійсний член АН СРСР (1939) і АН Грузинської РСР (1941). Герой Соціалістичної Праці (10.06.1945). Член ЦВК Закавказької РФСР 7-го скликання. Делегат VIII Надзвичайного Всесоюзного з'їзду рад. Депутат Верховної Ради СРСР 1—8-го скликань.
Біографія
Народився 16 лютого 1891 року в Тифлісі в сім'ї військового інженера-технолога Івана Левановича Мусхелішвілі. З 1901 по 1909 рік навчався в 2-й Тифліській гімназії, із 1909 по 1914 рік — студент фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету; залишений при кафедрі теоретичної механіки університету для підготовки до професорської діяльності. З 1915 по 1919 рік Микола Мусхелішвілі працював асистентом, а з 1919 по 1920 рік викладачем вищої математики і механіки в університеті та інших вищих навчальних закладах Петрограда. Перша наукова робота опублікована в 1915 році, у 1917 році склав магістерські випробування.
У 1920 році повернувся до Тифлісу; викладав у Тифліському державному університеті та Грузинському політехнічному інституті (професор з 1922 року). З 1926 року працював деканом політехнічного, а згодом фізико-математичного факультетів Тифліського державного університету. З 1928 по 1930 рік — проректор із наукової частини політехнічного інституту в Тифлісі. У 1933 році обраний членом-кореспондентом АН СРСР, а в 1939 році — дійсним членом Академії наук СРСР. Член ВКП(б) з 1940 року.
До заслуг Миколи Мусхелішвілі відносять виховання молодих наукових кадрів і створення наукових установ і вищих навчальних закладів, створення сильної тбіліської школи математиків (видатний математик Ілля Векуа — учень Миколи Івановича). За його ініціативою було створено Математичний інститут імені А. М. Размадзе Академії Наук Грузинської РСР. Курував будівництво Тбіліського академмістечка[10]
З 1934 року співпрацював також з Математичним інститутом АН СРСР, старший фахівець.
Микола Мусхелішвілі — один із засновників Академії Наук Грузинської РСР. З 1933 по 1938 рік — заступник голови, а з 1938 по 1941 рік — голова Грузинського філіалу АН СРСР. Перший президент Академії Наук Грузинської РСР (з 10 лютого 1941 року по 3 травня 1972 року) та директор інституту математики АН Грузинської РСР. Потім — почесний президент Академії Наук Грузинської РСР (з 3 травня 1972 року по 15 липня 1976 року).
Став першим головою та протягом 20 років очолював Національний комітет СРСР з теоретичної і прикладної механіки (було засновано постановою Президії Академії наук 31.08.1956 у зв'язку з дозволених урядом СРСР розширенням міжнародних наукових контактів). Був членом багатьох іноземних академій, наукових установ і товариств, головою правління Грузинського республіканського товариства із поширення політичних і наукових знань, членом ЦК КП Грузії. Був обраний почесним членом Академії наук Вірменської РСР[11].
Помер 15 липня 1976 року в Тбілісі. Похований у Пантеоні на горі Мтацмінда, де знаходяться могили видатних діячів Грузії.
Ім'я Миколи Мусхелішвілі носить Кутаїський політехнічний інститут.
Наукова діяльність
Перша наукова робота опублікована в 1915 році (спільно з Гурієм Колосовим) «Про рівновагу пружних круглих дисків».
Наукові дослідження Миколи Мусхелішвілі відносяться до розділів математики і механіки — теорія пружності, інтегральні рівняння, граничні задачі теорії функцій та інші; у них також були дані рішення задач, які зустрічаються в багатьох питаннях техніки (опір матеріалів, міцнісні розрахунки). Роботи мали практичне значення при виробництві озброєння і боєприпасів.
Більша частина наукових праць присвячена задачам плоскої статичної теорії пружності. У роботах Миколи Мусхелішвілі і його учнів були вирішені всі найголовніші проблеми плоскої задачі в статичному випадку. Методи, створені М. І. Мусхелішвілі, які засновані на апараті теорії функцій комплексного змінного, знайшли застосування і в ряді інших задач математичної фізики і теорії диференціальних рівнянь в приватних похідних. Ряд робіт Миколи Мусхелішвілі присвячений завданням кручення і згину стержнів, крученню і вигину складових брусів. Ці дослідження знайшли подальший розвиток у працях його учнів з нелінійної теорії пружності.
Монографії «Деякі основні задачі математичної теорії пружності» (Сталінська премія першого ступеня за друге видання в 1941 році), «Сингулярні рівняння» багаторазово перевидавалися, перекладалися на іноземні мови.
Нагороди та премії
- Сталінська премія першого ступеня (1941)
- Сталінська премія другого ступеня (1947)
- Велика золота медаль імені М. в. Ломоносова (1972)
- Звання Героя Соціалістичної Праці (10.06.1945).
- Нагороджений 6 орденами Леніна (22.02.1941[12], 10.06.1945, 19.09.1953, 16.02.1961, 2.04.1966, 17.09.1975), орденом Жовтневої Революції (20.07.1971), орденом Трудового Червоного Прапора (4.11.1944)[13], а також медалями «За трудову доблесть» (29.08.1960), «За оборону Кавказу» (1944) та іншими медалями СРСР.
- Лауреат міжнародної премії імені Модесто Панетти (Італія).
Відомі адреси
Тбілісі, проспект Чавчавадзе, 19.
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Мусхелишвили Николай Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #106768875 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ https://www.accademiadellescienze.it/attivita/premi-e-borse/premio-panetti-ferrari
- ↑ http://science.org.ge/old/english.html
- ↑ http://www.rmi.ge/muskhelishvili120/Files/Conference2011_Internet.pdf#page=11 — С. 11.
- ↑ http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-51407.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
- ↑ Скромная «Волга» Мусхелишвили и аппетиты застройщиков Академгородка. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 23 жовтня 2020.
- ↑ Профіль Николая Ивановича Мусхелишвили на офіційному сайті НАН РВ
- ↑ Указ Президиума ВС СССР от 24.02.1941. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ Академик Николай Иванович Мусхелишвили (некролог) [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.] // Вестник АН СССР, 1976, № 10, с. 112—113
Посилання
- Мусхелішвілі Микола Іванович (рос.). // Сайт «Герои страны».
- Персональна сторінка Николая Ивановича Мусхелишвили на офіційному сайті РАН (рос.)
- Стаття [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті МІАН
- Історична довідка [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Архіву РАН
- Келдиш М. В., Соболєв С. Л. Микола Іванович Мусхелішвілі (До шістдесятиріччя з дня народження) // Успіхи математичних наук, 1951, том 6, випуск 2(42).
- Микола Іванович Мусхелішвілі (До вісімдесятиріччя з дня народження) // Успіхи математичних наук, 1972, тому 27, випуск 4(166).
- Михайлов Р. К. 100 років з дня народження академіка Н. [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.] В. Мусхелішвілі [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Народились 16 лютого
- Народились 1891
- Уродженці Тбілісі
- Померли 15 липня
- Померли 1976
- Померли у Тбілісі
- Поховані в пантеоні Мтацмінда
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Науковці Тбіліського університету
- Доктори фізико-математичних наук
- Члени Академії наук НДР
- Члени АН СРСР
- Академіки НАН Грузії
- Члени КПРС
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Нагороджені медаллю «За оборону Кавказу»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Лауреати Сталінської премії
- Нагороджені Великою золотою медаллю імені М. В. Ломоносова
- Делегати XXIV з'їзду КПРС
- Делегати XXIII з'їзду КПРС
- Делегати XXII з'їзду КПРС
- Делегати XX з'їзду КПРС
- Іноземні члени Болгарської АН
- Депутати Верховної Ради СРСР 8-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 7-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 6-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 5-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 4-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 3-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання
- Науковці Математичного інституту РАН
- Випускники фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету
- Академіки АН Грузинської РСР
- Академіки АН Азербайджанської РСР
- Кавалери ордена «Кирило і Мефодій»
- Академіки АН СРСР
- Члени ЦК КП Грузії