Муратов Марат Ільдарович | ||
---|---|---|
Молодший лейтенант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 9 лютого 1990 (34 роки) Крихівці, Івано-Франківська область, УРСР | |
Громадянство | Україна | |
Alma Mater | ХНУ | |
Військова служба | ||
Роки служби | з 2012 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | ССО України | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Командування | ||
командир 3-ї групи загону СпП | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Мара́т Ільда́рович Мура́тов (9 лютого 1990, с. Крихівці, Івано-Франківська міська рада, Івано-Франківська область, УРСР) — український військовослужбовець Сил спеціальних операцій, молодший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Біографія
Народився у 1990 році в селі Крихівці біля Івано-Франківська. Закінчив загальноосвітню школу № 2 м. Хмельницького. У 2012 році був призваний на строкову військову службу, після чого виявив бажання наслідувати сімейну традицію та стати професійним військовиком, залишившись у Збройних Силах України на військовій службі за контрактом.
У 2015 році закінчив Хмельницький національний університет, вступив на 6-й курс заочної форми навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, факультет інженерної механіки, спеціальність — відновлення та підвищення зносостійкості деталей і конструкцій[1].
Станом на березень 2017 року[2] — молодший лейтенант, командир 3-ї групи загону спецпризначення 8-го окремого полку спеціального призначення ССО, в/ч А0553, м. Хмельницький.
З дружиною та сином проживають у Хмельницькому.
Бойовий шлях
З початком російської збройної агресії проти України у травні 2014 року разом із полком переведений до Харкова, в подальшому брав участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Влітку 2014 року був задіяний в операції з визволення міста Краматорська. Завдяки рішучим діям старшого солдата Муратова було взято у полон підрозділ російсько-терористичних військ, разом з ПЗРК. Був нагороджений орденом.
19 жовтня 2014 року брав участь у боях вздовж «Бахмутської траси», — звільняв 32-й блокпост поблизу села Сміле Слов'яносербського району Луганської області. Його відділення, після штурмових дій і знешкодження кулеметного розрахунку противника, потрапило під артилерійський обстріл, внаслідок чого бійці дістали поранення різного ступеня тяжкості. Тоді Марат Муратов зазнав вогнепальних осколкових поранень стегна, стопи, гомілки і лівої кисті, але зумів вивести особовий склад з-під вогню противника без втрат. Лікувався в Ірпінському госпіталі. На початок листопада 2014-го переніс 4 операції[3].
Нагороди та відзнаки
- 19 липня 2014 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[4].
- 20 вересня 2017 року рішенням Хмельницької міської ради нагороджений Почесною відзнакою Хмельницької міської громади «Мужність і відвага»[5].
Примітки
- ↑ ІС Конкурс, 2015 рік. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 7 жовтня 2018.
- ↑ Декларація за 2016 рік. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
- ↑ Потрібна допомога Марату Муратову [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // «112», 2 листопада 2014
- ↑ Указ Президента України від 19 липня 2014 року № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Хмельницьких військових нагородили відзнакою «Мужність і відвага» [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // «ВСІМ», 20 вересня 2017
Джерела
- Муратов Марат Ільдарович [Архівовано 8 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Сайт «Герої АТО».
- Про нагородження Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Хмельницька міська рада, 22 вересня 2017.
- Молодші лейтенанти (Україна)
- Народились 9 лютого
- Народились 1990
- Військовики 8-го окремого полку спеціального призначення
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Івано-Франківської міськради
- Випускники Хмельницького національного університету