Музей Бардо (Туніс)
араб. المتحف الوطني بباردو
36°48′34″ пн. ш. 10°08′04″ сх. д. / 36.809386° пн. ш. 10.134508° сх. д. / 36.809386; 10.134508
Тип	музей
Частина від	палац Бардоd
Країна	Туніс[1]
Розташування	місто Туніс
Адреса	2000 Le Bardo
Засновано	заснований в листопаді 1882 р., відкритий 7 травня 1888
Відкрито	7 травня 1888
Відвідувачі	600.000 (2008 р.)
Директор	Taher Ghalia, 2010 р.
Куратор	Монсеф Бен Муссаd
Сайт	www.bardomuseum.tn
Музей Бардо (Туніс)
Музей Бардо у Вікісховищі

Музей Бардо, Національний музей Бардо (араб. المتحف الوطني بباردو) — археологічний музей у місті Туніс. В Північній Африці за значенням музей посідає друге місце після Каїрського музею в Єгипті.

Сучасна споруда музею розташована на околиці столиці держави Туніс в районі Бардо. Це історична територія міста, де в XIII столітті вибудували палацову споруду для султанів династії Хафсидів. Пізніше споруду перебудували для резиденції бея Туніса. Споруда має риси туніської архітектури, а її інтер'єри — типовий приклад місцевої еклектики з різними впливами арабської архітектури Азії, Франції і Андалузії. Останні впливи обумовлені вимушеними еміграціями іспанських арабів, силоміць вигнаних з міст і селищ арабського півдня Іберійського півострова в XVI ст., що оселились в Тунісі.

В XIX столітті палац як подарунок перейшов у майно столиці і його пристосували для музею. Наказ про створення музею датований 7 листопада 1882 року. Музей відкрито для відвідин з 1888 року. Музей Бардо — перший подібного роду музей в країнах Північної Африки. Первісна назва музею — Музей Алауї, на честь тодішнього бея Туніса.

Наприкінці XX століття Національний музей Бардо отримав кредит в 30 000 000 динарів від Міжнародного банку реконструкції і розвитку.

З 1997 році розпочато відновлення споруд колишнього палацу бея і створення нових приміщень закладу з відповідними музейними вимогами, загальна площа яких становить 8.000 м².

• 
  Музей Бардо з дороги
• 
  Новий корпус
• 
• 
  Левині сходи

На формування колекцій музею помітно вплинули надзвичайно багаті археологічні знахідки на узбережжі Середземного моря, заселеного і колонізованого послідовно фінікійцями, римлянами, варварами-аріанами, арабами. В XX столітті до артефактів, вивезених з стародавніх міст Карфагена, Утіка, Дуга, Хадруметум додалися колекції ранньохристиянського і мусульманського мистецтва, а також скарби мистецтва, знайдені підводними археологами.

В музеї зібрані залишки матеріальної культури фінікійців, майстрів Стародавньої Греції, Стародавнього Риму, християнства середньовічного періоду, твори мусульманських майстрів. Кількість тільки залишків давньоримських мозаїк (знайдених в розкопках в XX столітті) в музеї Бардо перевищувала їх кількість в музеях Італії і Помпеях, а їх сюжети — по-над конкуренцією. Музейні колекції Бардо поступилися своїм першим містом лише в XXI столітті після відкриття Музею мозаїк Зеугми, випадково знайдених на півдні сучасної Туреччини, котрі почали викрадати чорні археологи і переправляти за кордони.

У музеї Бардо зібрані також:

• давньогрецькі бронзові скульптури
• давньоримські погруддя римських імператорів
• давньоримська скульптура
• деталі архітектурних споруд (колони, капітелі, стели)
• макети архітектурних споруд
• макети історичних човнів
• кераміка греків, римлян,майстрів арабських країн
• історичні ювелірні вироби
• епіграфічна колекція різних історичних періодів
• етнографічні колекції Туніса
• невеликі колекції меблів тощо.

Палацові зали (часто затишні і невеликі) первісно не призначалися для музею, тому фрагменти мозаїк фіксовані на стенди і розвішані на стінах. Еклектичний, незвичний характер мають і зали, прикрашені кольоровими кахлями, на тлі яких експоновані портрети римських імператорів.

Збірки мусульманського мистецтва розташовані в так званому Малому палаці, збудованому в 1831–1832. Він зберігає елементи арабської архітектури з невеличкими залами, прикрашеними дерев'яними різьбленими стелями. Внутрішній дворик палацу прикрашають кольорові кахлі і фонтан.

• 
  Глек з традиційним геометричним декором
• 
  Кераміка фатімідів з зображенням тварини
• 
  Портал, декор дерев'яних дверей
• 
  Народна кераміка

• 
  Куфічний каліграфічний напис Корану.
• 
  Синій Коран з Кайруана, 10-11 ст.
• 
  Мозаїка з написом і левом
• 
  Залишок мозаїки з написом

На морському дні поблизу міста Махдія 1907 року був знайдений стародавній потонулий човен з вантажем. Дослідження знахідки проводили під керівництвом тодішнього директора музею Бардо — французького археолога Альфреда Мерліна, що дозволило в період 1907–1913 рр. підняти і зберегти для музею більшість знахідок. До цього Музей Бардо мав невелику кількість артефактів, пов'язаних з мистецтвом Стародавньої Греції. Знахідки поблизу міста Махдія перевели мистецькі збірки туніського закладу в розряд надзвичайних. Бо з потонулого човна підняли унікальні вироби давньогрецьких майстрів. За припущеннями, вантаж судна — награбоване майно з Стародавньої Греції, яке намагався вивезти в свої володіння Луций Корнелій Сулла після його звільнення з Афін в 86 році до н. е. Човен ішов морем з Пирея до Італії і потонув біля берегів Африки в шторм. Серед вантажів човна — бруски свинцю, кітви, залишки дерев'яних і металевих меблів, садові прикраси для перістиля, мармурові колони і залишки катапульти, мармурові і бронзові скульптури сатира, танцюючих карликів, фігурка Ероса і скульптури, помічені іменем грецького скульптора Боетоса. Мистецька і наукова вартість знахідок з Махдії ненабагато поступалася знахідкам з Антикітери в Греції.

Так, садові артефакти, підняті з галери, надали можливість музейному закладу створити реконструкцію садочка в перістилі на зразок садів в Помпеях.

• 
  Сатир з Махдії
• 
  Амфори з галери, потонулої біля Махдії
• 
  Давньоримська кітва
• 
  Погруддя Венери з Махдії
• 
  Римські мозаїки на стінах і реконструкція садочка в перістилі
• 
  Мармуровий кратер з Махдії
• 
  Канделябр з Махдії
• 
  Бронзова голівка сатира з Махдії
• 
  Римські меблі (реконструкція залишків з Махдії)

• 
  Зала з римськими портретними погруддями
• 
  Октавіан Август
• 
  Адріан
• 
• 
  Луцій Вер
• 

Світової слави музей Бардо зажив завдяки численним мозаїкам доби Стародавнього Риму. В експозиціях представлені як цілісні композиції, так і їх фрагменти. Римська колонізація узбережжя Північної Африки перетворила його на низку портів і міст з кам'яною забудовою, казармами, тріумфальними арками римських імператорів, храмами, цирками для боїв гладіаторів, термами і віллами, прикрашеними скульптурами, басейнами, садами і мозаїками. Залишки цих мозаїк з розкопаних міст десятиліттями рятували і перевозили в музей Бардо.

• 
• 
• 
  Кузня Вулкана
• 
  Пані з театральною маскою
• 
  Напис
• 
• 
  Дикі свині
• 
  Дичина
• 
  Служниця з дзеркалом і пані
• 
• 
  Птахи біля фонтана
• 
  Морські тритони
• 
  Діоніс і пірати
• 
  Мозаїка з будинку римлянина Юлія в Карфагені

• Підводна археологія
• Зевс з мису Артемісіон
• Антикітерський ефеб
• Антикітерський механізм
• Арес із Зеугми
• Музей мозаїк Зеугми
• Реставрація (мистецтво)
• Мозаїка Стародавнього Риму
• Список давньогрецьких бронзових скульптур

• Ривкин Б. И. «Малая история искусств. Античное искусство», М, «Искусство», 1972
• François Baratte, Histoire de l'art antique : L'art romain, éd. Manuels de l’école du Louvre — La documentation française, Paris, 1996 (ISBN 2711835243)
• Khaled Belkhodja, Ammar Mahjoubi et Hédi Slim, Histoire de la Tunisie, tome I «L'Antiquité», éd. Société tunisienne de diffusion, Tunis, 2003
• Aïcha Ben Abed-Ben Khader, Le musée du Bardo, éd. Cérès, Tunis, 1992 (ISBN 997370083X)
• Chokri Ben Nessir, «Le Bardo actuel & Le Bardo du futur», La Presse Magazine, no 986, 3 septembre 2006, pp. 3-5
• Zeïneb Benzina Ben Abdallah, Catalogue des inscriptions latines païennes du musée du Bardo, éd. Institut national d'archéologie et d'art, Tunis, 1986 (ISBN 2728301190)
• Mongi Ennaïfer, La civilisation tunisienne à travers la mosaïque, éd. Société tunisienne de diffusion, Tunis, 1973
• Albert France-Lanord, Conservation des bronzes : musée du Bardo, éd. Unesco, Paris, 1980 (lire en ligne)
• Georges Gautier et Michel Amandry, «Les monnaies romaines en or conservées au Musée du Bardo à Tunis», Revue numismatique, vol. 6, no 150, 1995, pp. 256–263 (lire en ligne)
• Mounira Harbi-Riahi, Mohamed El Aziz Ben Achour, Samya El Mechat et al., Le musée du Bardo : hier et aujourd'hui, 1888–1988, éd. Institut national d'archéologie et d'art, Tunis, 1988
• Gisela Hellenkemper Salies, Hans-Hoyer von Prittwitz, Gaffron Bauchen et Gerhard Bauchen, Das Wrack. Der antike Schiffsfund von Mahdia, éd. Rheinland Verlag, Cologne, 1994 (ISBN 9783792714426)
• Alfred Merlin et Louis Poinssot, Guide du Musée Alaoui, Musée du Bardo, éd. Direction des antiquités et des arts, Tunis, 1950
• Khira Skik, Musée du Bardo : département musulman, éd. Institut national d'archéologie et d'art, Tunis, 1974
• Hédi Slim et Nicolas Fauqué, La Tunisie antique. De Hannibal à saint Augustin, éd. Mengès, Paris, 2001 (ISBN 285620421X)
• Mohamed Yacoub, Musée du Bardo, éd. Institut national d'archéologie et d'art, Tunis, 1969
• Mohamed Yacoub, Le Musée du Bardo : départements antiques, éd. Agence nationale du patrimoine, Tunis, 1993

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Бардо

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мозаїки Стародавнього Рима в музеї Бардо