Монети Алаґізу за часів правління джучидів карбувалися у 1357 році під час перебування хана Джанібека на землях Хорасану, та пізніше намісником хана, його сином Бердібеком.

В 1356—1357 роках джучиди здійснили похід у Персію через річку Терек із Сарай-Берке в Дербент, Ширван, Агдам, Барзард^[en], а потім через Ардебіль і Сарі до Тебриза^[1]. Стародавнє поселення Алаґіз в середньовіччі розміщувалося на Північному Кавказі, поблизу гори Араґац (має також іншу назву Алаґьоз). Нині залишки поселення Алаґіз знаходяться на території Вірменське нагір'я в Араґацотнському марзі на заході Вірменії^[2].

Під час походу Джанібека на землі Хорасану в Алаґізі (араб. الاكيز) карбувалися срібні подвійні дирхами вагою 0,98 гр. На аверсі в лінійному колі легенда у 2 рядки: «Законний султан Джанібек-хан». В другому рядку 2 «вузли щастя». На реверсі в подвійному лінійному колі в 6-кутному картуші позначення монетного двору та рік. В 1356—1357 (758 рік Гіджри) роках карбувалися подібні подвійні дирхами з іменем Бердібека^[3][4].

• Савельев П. С. // Неизданные джучидские монеты из разных собраний // ЗРАО, т.XII Отдел третий, СПб. 1858.(рос.)
• Трутовский В. // Каталог восточных монет Московского Публичного и Румянцевского музеев. М. 1886.(рос.)