| Молодило руське | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Ломикаменецвіті (Saxifragales) |
| Родина: | Товстолистові (Crassulaceae) |
| Рід: | Молодило (Sempervivum) |
| Вид: | Молодило руське (S. ruthenicum)
|
| Біноміальна назва | |
| Sempervivum ruthenicum | |
Молоди́ло ру́ське[1][2] (Sempervivum ruthenicum Schnittsp. & C.B.Lehm.; інша назва — молоди́ло украї́нське;[3] народна назва: свинячий хліб) — сукулентна рослина роду молодило (Sempervivum) з родини товстолистих (Crassulaceae).
Загальна біоморфологічна характеристика
Трав'яниста, суцільно залозисто запушена багаторічна рослина, у стані цвітіння досягає 20–35 см заввишки. Стебло борозенчасте; стеблові листки довгастоланцетні, загострені, війчасті. Розетки листків сизувато-зелені, 5–8 см у діаметрі. Листки м'ясисті, оберненояйцеподібні, по краю з війками (помітно довшими, ніж волосинки на поверхні), коротко загострені, розширені у верхній третині. Суцвіття пухке, щиткоподібне, близько 8–10 см завширшки, 4–10 см заввишки, з довгими, пухнастими, багатоквітковими гілками — завитками. Квітки правильні, оцвітина подвійна. Чашечка зрослолисткова, частки м'ясисті, довгастояйцеподібні, гострі. Пелюстки зірчасто-розпростерті, жовті, лінійні, загострені, зовні з довгим запушенням. Плід — багатолистянка; листянки довгастояйцеподібні, з довгим прямим носиком, багатосім'яні, з пухнастими залозистими волосками. Нектарні залозки опуклі. Насіння довгасто-яйцеподібні, бурі, трохи більше 0,5 мм. Цвіте влітку (липень-серпень) 35–40 днів. Монокарпік. Плоди дозрівають у серпні-вересні. Після цвітіння й утворення плодів рослина гине. Основний спосіб розмноження — вегетативний. На кінцях тонких пагонів-вусів утворюються нові молоді рослини.[4]
Поширення
Вид поширений у Центральній, Південній, Східній Європі, на Кавказі, в Західній Азії.
В Україні зростає на Поліссі та Тернопільщині (наприклад у національному природному парку "Кременецькі гори") — а також зрідка, в Лісостепу і в північній частині Степу — частіше.
Екологія
Зростає в соснових лісах, на пісках, скелях, кам'янистих місцях.
Раритетність
Молодило руське занесене до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської, Донецької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської, Сумської, Тернопільської, Чернівецької областей[5] і Червоної книги Донецької області.
Поза територією України вид занесений до Червоних книг Республіки Білорусь, Республіки Молдова та Брянська область, Волгоградської, Калузької, Курської, Липецької, Пензенської, Саратовської областей Російської Федерації.
Причиною раритетності є рекреація; збирання населенням в декоративних, лікарських цілях.
Прийняті заходи охорони
Охороняється серед іншого в національному природному парку «Святі Гори», ботанічній пам'ятці природи загальнодержавного значення «Урочище Грабове», лісовому заказнику місцевого значення «Урочище Леонтьєво-Байрацьке», національному природному парку "Кременецькі гори", Кременецькому ботанічному саду[6], національному природному парку "Бузький гард", ботанічній памятці природи загальнодержавного значення урочищі "Заліщицька діброва"[7].
Хімічний склад
Не вивчений. Відомо, що м'ясисте листя накопичує велику кількість органічних кислот.
Використання
Молоде листя придатне для салатів протягом всього літа. На Кавказі листя заквашують і маринують про запас.[8]
Примітки
- ↑ Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
- ↑ [[Словник української мови в 11 томах|Словник української мови: в 11 томах]]. — Том 4, 1973. — Стор. 787. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 9 грудня 2013.
- ↑ Sempervivum ruthenicum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с. — C.109
- ↑ Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ Києво могилянська академія. На Тернопільщині відбулася польова навчальна практика студентів-біологів. https://www.ukma.edu.ua. Києво могилянська академія. 28.07.2005. Архів оригіналу за 15 березня 2022.
- ↑ 17 жовтня в історії Тернопільщини – Терен (укр.). Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.42
Джерела
- Червона книга Донецької області: рослинний світ (рослини, що підлягають охороні в Донецькій області) / Під загальною ред. В. М. Остапка — Донецьк: Вид-во «Новая печать», 2009. — 432 с., стор. 232
- Молодило руське на сайті «Плантариум» [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Молодило в Українській радянській енциклопедії
- Энциклопедия декоративных садовых растений [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Див. також
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Комаров В. Л. (ред.). Флора СССР. Т. 9: 11-133. Изд-во АН СССР, Москва — Ленинград
Посилання
- Выращивание молодила русского (Sempervivum ruthenicum Schnittsp. et C. B. Lehm.) в условиях интродукции [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Екологічні характеристики в Базі даних «Флора сосудистых растений Центральной России» (рос.)
- http://www.tropicos.org/Name/8901857 [Архівовано 20 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
