Мови Філіппін — група від 120 до 175 мов (залежно від методу їх класифікації) австронезійської мовної сім'ї, малайсько-полінезійської підгрупи (зокрема філіппінської групи мов), поширені на Філіппінських островах та індонезійському острові Сулавесі. Розмовляють ними близько 90 млн осіб. Чотири мови вже більше не мають носіїв. З усіх цих мов, тільки дві вважаються офіційними, щонайменше 10 вважаються основними, а 8 мають статус допоміжних.
Державні та офіційні мови
Іспанська була офіційною мовою в країні більш як три століття, і стала лінгва-франка на Філіппінах в XIX і початку XX століть. У 1863 році була запроваджена загальна освіта та безкоштовне державне навчання іспанською. Вона була також мовою філіппінської революції, і в 1899 проголошена офіційною мовою Першої Філіппінської Республіки. Національний герой Хосе Різал написав більшість своїх творів іспанською. Загалом 60 % населення на початку XX століття користувались іспанською як першою, другою або третьою мовою. Після американської окупації Філіппін і запровадження англійської мови, використання іспанської поступово скоротилося, особливо після 1940-х років.
Під час американської окупації та цивільного режиму, англійську почали викладати в школах. З 1901 державні заклади почали використовувати англійську мову, як мову навчання. У 1935 англійська конституційно стала офіційною мовою разом з іспанською. Положення в цій конституції також містили заклик Конгресу «вжити заходів до розробки й прийняття загальнонаціональної мови на основі однієї з існуючих рідних мов.» 12 листопада 1937 Перша Національна Асамблея заснувала Національний інститут іноземних мов, перед яким було поставлено завдання вибрати національну мову серед інших регіональних мов. Врешті-решт, 30 грудня 1937 базовою була обрана тагальська мова.
У 1939 році президент Мануель Л. Кесон перейменував тагальську мову на Wikang Pambansa (Національна мова). У 1959 році мову було ще раз перейменовано на піліпіньо секретарем освіти Хосе Ромеро. Конституція 1973 року оголосила піліпіньо офіційною мовою, поряд з англійською, і змінила її назву на філіпіно.
Конституція Філіппін, ратифікована в 1987 році, затвердила філіппінську та англійську офіційними мовами країни. Філіппінська також вважається національною мовою, яка «мала б розвиватись і збагачуватись на основі філіпіно та інших мов». Хоч це прямо не зазначено в Конституції, філіппінська мова, на практиці майже повністю складається з тагальської, якою розмовляють у столиці Манілі, однак Університет Філіппін почав видавати словники філіппінської мови, в яку були також включені слова з різних філіппінських мов. Конституція також згадує іспанську та арабську мови, які повинні розвиватись на добровільній і факультативній основі.
Мови корінних народів
Загалом в країні говорять на 171-й рідній мові. Окрім англійської, іспанської, філіпінської хоккієн[en], кантонської, мандарин і чавакано, всі мови належать до малайсько-полінезійських мов, абсолютна більшість з них — до запропонованої групи філіппінських мов. Є 13 мов корінних народів, які мають принаймні, один мільйон носіїв мови: таґалоґ, себуано, ілокано, гілігайнон, варай-варай, капампанґан (пампанґо), бікол, албай бікол, панґасінан, маранао, маґінданао, кінарай-а і таусуґ. Однією або кількома з них говорять більш ніж 90 % населення.
Порівняння лексики основних філіппінських мов
Українська | один | два | три | чотири | особа | дім | собака | кокос | день | новий | ми | що | і |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Англійська | one | two | three | four | person | house | dog | coconut | day | new | we (inclusive) | what | and |
Іватан Ivatan |
asa | dadowa | tatdo | apat | tao | vahay | chito | niyoy | araw | va-yo | yaten | ango | |
Ілокано Ilokano |
maysa | dua | tallo | uppat | tao | balay | aso | niog | aldaw | baro | datayo | ania | |
Панґасінан Pangasinan |
sakey | duara | talora | apatira | too | abong | aso | niyog | agew | balo | sikatayo | anto | |
Ібанаґ Ibanag |
tadday | dua | tallu | appa' | tolay | balay | kitu | inniuk | aggaw | bagu | sittam | anni | |
Ґадданґ Kalinga (Gaddang) |
tata | addwa | tallo | appat | tolay | balay | atu | ayog | aw | bawu | ikkanetem | sanenay | |
Капампанґан Kapampangan |
metung | adwa | atlu | apat | tau | bale | asu | ngungut | aldo | bayu | ikatamu | nanu | |
Тагалоґ Tagalog |
isa | dalawa | tatlo | apat | tao | bahay | aso | niyog | araw | bago | tayo, kamí, kata | ano | at |
Бікол Standard Bikol |
saro | duwa | tulo | apat | tawo | harong | ayam | niyog | aldaw | ba-go | kita | ano | |
Рінконада Бікол Rinconada Bikol (Iriga Bicolano) |
usad | darawa | tulo | upat | tawo | baloy | ayam | niyog | aldow | bago | ngamin | ono | |
Ромбломанон Romblomanon |
isa | duha | tuyo | upat | tawo | bayay | ayam | niyog | adlaw | bag-o | kita, aton | ano | kag |
Бантоанон Bantoanon |
usa | ruha | tuyo | upat | tawo | bayay | iro | nidog | adlaw | bag-o | kita, ato | ni-o | |
Онган Inunhan (Onhan) |
isya | darwa | tatlo | apat | tawo | balay | ayam | niyog | adlaw | bag-o | kita, taton | ano | |
Кінарай-а Kinaray-a |
sara | darwa | tatlo | apat | taho | balay | ayam | niyog | adlaw | bag-o | kita, taten | ano, iwan | kag |
Гіліґайнон Hiligaynon |
isa | duha | tatlo | apat | tawo | balay | ido | lubi | adlaw | bag-o | kita | ano | kag |
Себуано Cebuano |
usa | duha | tulo | upat | tawo | balay | iro | lubi | adlaw | bag-o | kita | unsa | og |
Суріґао-нон Surigao-non |
isa | duha | tuyo | upat | tao | bayay | idu | Nijog | adlaw | bag-o | kami | unu | |
Варай-варай Waray-Waray |
usa | duha | tulo | upat | tawo | balay | ayam | lubi | adlaw | bag-o | kita | ano | |
Тболі T'boli |
sotu | lewu | tlu | fat | tau | gunu | ohu | lefo | kdaw | lomi | tekuy | tedu | |
Таусуґ Tausug |
hambuuk | duwa | tu | upat | tau | bay | iru' | niyug | adlaw | ba-gu | kitaniyu | unu | |
Чавакано Chavacano |
uno | dos | tres | cuatro | gente | cása | pérro | coco | día | nuevo | nosotros | cosá/ qué |
Література
- Ethnologue report for Philippines. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 28 липня 2005.
- Languages of the Philippines [Архівовано 25 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Majewicz, Alfred F., Języki świata i ich klasyfikacja, PWN, Warszawa, 1989, ISBN 83-01-08163-5