Архієпископ Миколай
Альма-матер:	Московська духовна академія
Науковий ступінь:	кандидат богослів'я
Діяльність:	священник
Ім'я при народженні:	Михайло Захарович Зьоров
Народження:	21 травня 1851(1851-05-21)  Україна Новомиргород, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія
Смерть:	20 грудня 1915(1915-12-20) (64 роки) Санкт-Петербург
Похований:	Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Чернецтво:	25 вересня 1887
Єп. хіротонія:	29 вересня 1891
Миколай у Вікісховищі

Архієпископ Миколай (в миру Михайло Захарович Зьоров; 21 травня 1851, Новомиргород, Херсонська губернія — †20 грудня 1915, Петроград) — єпископ Російської православної церкви; архієпископ Варшавський та Привисленський (1908-1915). Член Державної Ради Російської імперії.

Народився в Новомиргороді в родині протоієрея. Освіту отримував у Златопільській гімназії, після — в Одеській духовній семінарії.

1875 — закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослів'я. 10 жовтня призначений вчителем Рязанської духовної семінарії.

30 вересня 1883 — виконувач обов'язків інспектора Вологодської духовної семінарії.

8 листопада 1885 — інспектор Могилевської духовної семінарії.

25 вересня 1887 — прийняв чернечий постриг; 27 вересня рукопокладений в ієродиякона; 1 жовтня — в ієромонаха і 16 листопада призначений ректором Могилевської духовної семінарії.

22 листопада 1887 — зведений в сан архімандрита.

30 травня 1889 — ректор Тифліської духовної семінарії. Брав участь у співбесіді з розкольниками. Сприяв заснуванню та розвитку церковно-приходських шкіл на Кавказі.

29 вересня 1891 хіротонізований на єпископа Алеутського та Аляскинського.

1897 разом зі священиком Себастьяном (Дабовичем) відвідав Форт Рос, який вже більш як півстоліття залишили росіяни^[1]. З 1897 року — почесний член Казанської духовної академії.

14 вересня 1898 — призначений єпископом Тавричеським та Сімферопольським.

26 березня 1905 — зведений в сан архієпископа і призначений архієпископом Тверським та Кашинським, але через хворобу на катедру не поїхав.

З 8 квітня 1905 до 1908 був на покої в одному із монастирів Тавричеської єпархії.

15 липня 1906 — був членом Державної ради від чернечого духовенства.

5 квітня 1908 — архієпископ Варшавський та Привисленський.

У 1912 переобраний в члени Державної ради від чернецтва та білого духовенства. Евакуйований з Варшави вглиб Російської імперії під час біженства 1915 року в ході Першої світової війни.

Помер 20 грудня 1915 року в Петрограді.

Архієпископ Микола — автор численних опублікованих проповідей і єпископських послань, а також щоденника з подорожі по США та окремих статей на світську тематику.

• Из моего дневника: Вып. 1: Путевые заметки и впечатления во время путешествия по Аляске и Алеутским островам. СПб, 1893. [2],90 с.: ил.
• Из моего дневника: Вып. 2: Впечатления и заметки во время пребывания на Всемирной выставке в г. Чикаго и путешествие по Американским Соединенным Штатам. СПБ., 1894. 96 с.: ил.
• «Тридцать речей и три послания». Нью-Йорк, 1896. [6],144,[1] с.
• Проповеди преосвящ. Николая… . Нью-Йорк, 1897. [2], III,352,III с.
• «Архипастырское послание к Ольдфорджцам». "Приб. к «ЦВ» 1897, № 4, с. 150—153.
• Несколько поучений и речей преосвящ. Николая…, сказанных им во время служения в семинариях Рязанской, Могилевской и Тифлисской. Нью-Йорк, 1898. II,147,II с.
• «Беседы, поучения, слова и речи». Два выпуска. Симферополь, 1902, «Прав. Собес.» 1905, июнь.
• Американские проповеди,: С приложением пяти посланий… . Вып. 3. Симферополь, 1902. [4], III,133,[1] с.
• «Ялтинские беседы 1905—1906 гг. и речи». СПБ, 1907.
• Отзыв проф. А. Бронзова о беседах. "Приб. к «ЦВ» 1908, № 1, с. 43.
• «Ялтинские беседы и речи 1909—1910 гг.». СПБ, 1910.
• «Речь в 48 заседании Гос. Совета по старообрядческому вопросу». СПБ, 1910, «Хр. Чтен.» 1910, октябрь, с. 1283, "Приб. к «ЦВ» 1910, № 27, с. 1121—1126.
• «Император Александр благословенный и его время». СПБ, 1912.
• «К законопроекту о расширении прав женщин». «Голос Церкви» 1912, ноябрь, с. 141—145.
• «Беседа о свободе совести». "Приб. к «ЦВ» 1910, № 42, с. 1765.
• «Речь в Гос. Совете по поводу законопроекта о переходе из одного вероисповедания в другое». "Приб. к «ЦВ» 1911, № 48, с. 2035.
• «К законопроекту 35-ти членов Гос. Совета о сокращении праздников и неприсутственных дней». «Церк. Вед.» 1912, № 1, с. 8, «Голос Церкви» 1912, май-июнь, с. 207—221.
• «Варшавские беседы и речи». Вып. IV. СПБ, 1912. Отзыв см. "Приб. к «ЦВ» 1912, № 10, с. 445.
• «Речь при освящении нового кафедрального собора в г. Варшаве». "Приб. к «ЦВ» 1912, № 21, с. 843.
• «Беседа на день рождения цесаревича Алексия». "Приб. к «ЦВ» 1912, № 31, с. 1237, № 22, с. 895.
• «Речь, сказанная епископу Ново-Георгиевскому Иоасафу при вручении ему жезла в Александро-Невской Лавре». "Приб. к «ЦВ» 1912, № 50, с. 1985—1986.
• «Речь, сказанная в Гос. Совете при обсуждении законопроекта о праздничном отдыхе служащих в торгово-промышленных заведениях 21 ноября 1912 г.». "Приб. к «ЦВ» 1913, № 1, с. 9.
• «Речь к гимназистам и гимназисткам, окончившим курс». "Приб. к «ЦВ» 1913, № 29, с. 1331.
• «Беседа на день Воздвижения Честного и Животворящего Креста». "Приб. к «ЦВ» 1913, № 37, с. 1649.
• «Беседа об обязанностях посещать церковь и богослужения». "Приб. к «ЦВ» 1913, № 48, с. 2217.
• «Речь, произнесенная в заседании Гос. Совета 20 ноября 1913 года». "Приб. к «ЦВ» 1913, № 50, с. 2314.
• «Речь, сказанная в старом соборе пред молебном по случаю объявления войны Германией России». "Приб. к «ЦВ» 1914, № 31, с. 1355.
• «Речь, сказанная перед молебном в новом соборе по случаю нашествия тевтонов». "Приб. к «ЦВ» 1914, № 31, с. 1356.
• «Речь, сказанная в Свято-Троицком соборе по случаю одержанных побед над австрийцами и пруссаками». "Приб. к «ЦВ» 1914, № 40, с. 1707.
• «Речь, сказанная в Свято-Троицком соборе пред благодарственным молебном по случаю побед». "Приб. к «ЦВ» 1914, № 43, с. 1813.
• «Поучение о покаянии». ЖМП 1976, 12, 34-35.

• Ig. Georgij (Grjaznov), Archiepiskop Varsavskij i Privislinskij Nikolaj (Ziorov) (K 125 letju so dnja rozdenija), in: ZMP 1976, 12, 66-70. Hier auch die Bibliographie seiner Werke sowie die Veroffentlichungen uber sein Leben und seine Tatigkeit.
• G. Seide, Geschichte der ROK im Ausland 194.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Миколай (Зьоров)

• Николай Зиоров (рос.)
• Архієреї. Микола (Зіоров). Сайт «Русское православие» (рос.)