Метью Бірд | |
---|---|
Mathew Beard | |
Народився | 1886 Норфолк, Вірджинія, США |
Помер | 16 лютого 1985 Флорида, США ·хвороба |
Громадянство | США |
Національність | афроамериканець |
Діяльність | муляр |
Відомий завдяки | супердовгожитель |
Учасник | Іспансько-американська війна |
Титул | |
У шлюбі з | так |
Діти | 12 |
Метью Бірд (англ. Mat(t)hew Beard; 9 липня 1870?[1][2]/1886[3], Норфолк, Вірджинія, США — 16 лютого 1985 року, Флорида, США) — американський супердовгожитель, найстаріша повністю верифікована людина в світі (1983—1985) і найстаріший чоловік в світі (1980-1985). Першим з лише семи повністю верифікованих чоловіків в історії досяг 114-річного віку. В серпні 2013 року був визнаний Групою геронтологічних досліджень підтвердженим супердовгожителем.[1]
Як стверджував сам Бірд, він народився 9 липня 1870 року в Норфолку, штат Вірджинія. У 1873 році він переїхав в Міссурі, де з 1882 року (з 12 років) працював на лісопильні. В 1887 році Бірд тимчасово переїхав до Флориди, де працював на залізниці. В 1907 році він перебрався туди остаточно. В 1913 році він влаштувався на роботу мулярем. В 1919 році він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, з якою у нього було 12 дітей. До 1977 року померла вона та четверо їх дітей. У віці 103 років він з допомогою свого онука збудував собі будинок.[4]
В молодості Бірд брав участь в Іспансько-американській війні.
- Список найстаріших людей у світі
- Список найстаріших жінок
- Список найстаріших чоловіків
- Список довгожителів, що нині живуть
- Довгожитель
- Супердовгожитель
- Група геронтологічних досліджень
- Дзіроемон Кімура
- Еміліано Меркадо дель Торо
- Крістіан Мортенсен
- ↑ а б Table B, as of August 11, 2013. Grg.org. 11 серпня 2013. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016.
- ↑ Mathew Beard (1870-1985). Findagrave.com. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 11 березня 2016.
- ↑ Maglov, Stefan (9 березня 2023). Mathew Beard Status Reclassification. LongeviQuest (амер.). Процитовано 29 травня 2023.
- ↑ 103-year-old happy with life. The Gadsden Times. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 8 вересня 2018.