Мері Еверест Буль | |
---|---|
Народилася | 11 березня 1832[1][2][…] Вікворd, Південний Глостершир, Глостершир, Англія, Сполучене Королівство[4][5] |
Померла | 17 травня 1916[1][2][…] (84 роки) Ноттінґ-Гілл, Кенсінгтон і Челсі, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[5] |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | математикиня, філософ |
Галузь | математика, філософія і математична освіта |
Знання мов | англійська[6][7] |
Батько | Thomas Roupell Everestd[5] |
У шлюбі з | Джордж Буль[8][5][5] |
Діти | Етель Ліліан Войнич, Alicia Boole Stottd, Mary Boole Hintond, Margaret Boole Taylord і Lucy Everest Booled |
Мері Еверест Буль (англ. Mary Everest Boole; 11 березня 1832, Віквор[en], Глостершир, Велика Британія — 17 травня 1916, Міддлсекс, Велика Британія) — британська математикиня-самоучка, відома своїми дидактичними роботами в галузі математики. Дружина математика Джорджа Буля, на честь якого була названа Булева алгебра.
Мері Еверест народилася в 1832 році у Вікворі у графстві Глостершир, Англія. Її батько, Томас Еверест, був англіканським священиком і великим прихильником гомеопатії[9][10]. Після перенесеного грипу з важкими симптомами Томас і його сім'я відправилися до Франції, де займалися гомеопатичною терапією[9]. У 1843 році повертаються назад у Віквор[9].
1850 року дядько Мері, відомий географ Джордж Еверест, познайомив її зі своїм близьким другом Джорджем Булем[11]. На той час їй було 18, а у — 35[11]. Після цього знайомства Мері та Джордж почали листуватися; частою темою їхніх листів була математика, до якої Мері виявляла великий інтерес. 1852 року Джордж приїхав у Віквор до Мері та став навчати її математики[12]. У цей період він займався написанням своєї найважливішої роботи «Дослідження законів мислення, на яких ґрунтується математична теорія логіки та ймовірності», до якої також долучилася Мері[12]. За п'ять років після смерті батька Мері вони з Джорджем одружилися[11]. У них було п'ять дочок: Мері Еллен (1856), Маргарет (1858), Алісія[en] (1860), Люсі Еверест[en] (1862) та Етель Ліліан (1864)[11]. 1864 року Джордж помер. На той час п'ятій доньці виповнилося шість місяців[13]. Коли вона овдовіла з п'ятьма дітьми, Мері було 32 роки.
Після смерті чоловіка Мері влаштувалася бібліотекаркою у нещодавно відкритому жіночому Квінс-Коледжі в Лондоні. Хоча коледж був призначений для жінок, усі професори були чоловіками, а жінкам дозволялося працювати лише асистентами[13].
Мері давала приватні уроки і стала відомою завдяки навчанню дітей математики за допомогою творчих методів[12].
Мері вважала себе математичним психологом, а своєю метою — зрозуміти, як діти та дорослі вивчають математику[14].
Мері Еверест цікавилася окультизмом і паранормальними явищами, а після публікації скандальної книги на цю тему втратила роботу в університеті[12].
Найважливішими дидактичними роботами Мері Буль у галузі математики є «Підготовка дитини до науки» (1904) та «Алгебра — філософія та забава» (1909)[13].
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #136922899 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в (not translated to mul) Проєкт Гутенберг — Project Gutenberg Literary Archive Foundation, 1971.
- ↑ а б в Swartz A. Open Library — 2007.
- ↑ Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 158. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
- ↑ а б в г д Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1117.
- ↑ а б в Mary Everest Boole - Biography. Maths History (англ.). Процитовано 30 грудня 2020.
- ↑ Thomas Roupell Everest 1801 - 1855. www.sueyounghistories.com (англ.). Процитовано 30 грудня 2020.
- ↑ а б в г Marriage and Family|His Life|| George Boole 200. georgeboole.com (англ.). Процитовано 30 грудня 2020.
- ↑ а б в г Mary Everest Boole. www.agnesscott.edu. Процитовано 30 грудня 2020.
- ↑ а б в Mary Everest Boole. Darwin Correspondence Project (англ.). 18 січня 2016. Процитовано 30 грудня 2020.
- ↑ Perl, Teri (1993). Women and Numbers: Lives of Women Mathematicians plus Discovery Activities. Wide World Publishing, Tetra. с. 56. ISBN 9780933174870.
- Anonymous (1955), A Tribute to Charles William Daniel, London: C.W.Daniel
- Batchelor, George (1994). The Life and Legacy of G. I. Taylor. Cambridge University Press. с. 7. ISBN 0-521-46121-9.
- Haynes, Renée (1982). The Society for Psychical Research, 1882-1982: A History. Macdonald. ISBN 978-0-356-07875-5.
- Kak, S. (2018). George Boole's Laws of Thought and Indian logic. Current Science. 114: 2570—2573.
- Kennedy, Gerry (2016), The Booles and the Hintons, Atrium Press
- Michalowicz, Karen Dee Ann (1996). Mary Everest Boole: An Erstwhile Pedagogist for Contemporary Times. У Ronald Calinger (ред.). Vita Mathematica: Historical Research and Integration with Teaching. Washington, DC: Mathematical Association of America. ISBN 0-88385-097-4.
- Nahin, Paul J. (2013). The Logician and the Engineer: How George Boole and Claude Shannon Created the Information Age. Princeton University Press. ISBN 978-0-691-15100-7.
- Oakes, Elizabeth H. (2007). Encyclopedia of World Scientists. Infobase Publishing. ISBN 978-1-4381-1882-6.
- Peterson, Ivars (2002). Algebra, Philosophy, and Fun. Science News. Society for Science & The Public. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 17 вересня 2013.
- Petrilli, Susan (2010). Three women in semiotics: Welby, Boole, Langer. Semiotica (182): 327. Процитовано 17 вересня 2013.
- Pinch, Adela (2010). Thinking about Other People in Nineteenth-Century British Writing. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-76464-3.
- Rayner-Canham, Marelene F.; Rayner-Canham, Geoffrey (2008). Chemistry Was Their Life: Pioneering British Women Chemists, 1880-1949. Imperial College Press. ISBN 978-1-86094-987-6.
- Valente, K. G. (2010). Giving Wings to Logic: Mary Everest Boole's Propagation and Fulfilment of a Legacy. British Journal for the History of Science. 43 (1): 49—74. doi:10.1017/s0007087409990380. PMID 28974288. ProQuest 215741792.