Менні Пак'яо
Загальна інформація
Повне ім'я	Еммануель Дапідран Пак'яо
Прізвисько	Пак Мен (англ. Pac Man)
Громадянство	Філіппіни
Народження	17 грудня 1978(1978-12-17) (45 років) Кібаве, Букіднон, Філіппіни
Alma mater	Notre Dame of Dadiangas Universityd
Вагова категорія	Найлегша (до 50.8 кг) Друга легша (до 55.3 кг) Напівлегка (до 57.2 кг) Друга напівлегка (до 59.0 кг) Легка (до 61.2 кг) Перша напівсередня (до 63.5 кг) Напівсередня (до 66.7 кг) Перша середня (до 69.9 кг)
Стійка	Шульга
Зріст	169 см.
Розмах рук	170 см.
Промоутер	Top Rank
Сайт	Official Site
Професіональна кар'єра
Перший бій	22 січня 1995
Останній бій	21 серпня 2021
Боїв	72
Перемог	62
Перемог нокаутом	39
Поразок	8
Нічиїх	2

Еммануель Дапідран «Менні» Пак'яо (англ. Emmanuel Dapidran "Manny" Pacquiao, 17 грудня 1978, Кібаве, провінція Букіднон, Філіппіни) — філіппінський професійний боксер, який виступав у вагових категоріях від першої найлегшої до першої середньої. Багаторазовий чемпіон світу в 8 вагових категоріях. Загалом переміг 16 бійців за титул чемпіона світу^[1]. «Боксер року» (2006, 2008, 2009), «Боксер десятиліття» за версією Асоціації журналістів.^[2] Найкращий спортсмен 2009 року за версією Американської академії спорту.

Пак’яо розпочав свою професійну кар'єру, коли йому було всього 16 років. Його дебютом став чотирираундовий бій проти Едмунда «Ентінга» Ігнасіо 22 січня 1995 року в першій найлегшій вазі. 9 лютого 1996 року у своєму дванадцятому бою проти Рустіко Торрекампо зазнав першої поразки нокаутом у третьому раунді. Після поразки від Торрекампо Пак'яо здобув дванадцять перемог і 4 грудня 1998 року вийшов на бій за титул чемпіона світу WBC у найлегшій вазі проти Чачая Сасакула (Таїланд). Пак'яо завоював перший чемпіонський титул нокаутом у восьмому раунді.

28 червня 2008 року переміг технічним нокаутом у 9-му раунді Девіда Діаса (США) і завоював титул чемпіона WBC у легкій вазі, який став для нього п'ятим титулом чемпіона світу в п'яти різних вагових категоріях.

2 травня 2009 року Пак'яо здобув одну з найяскравіших перемог, брутально нокаутувавши чемпіона IBO у першій напівсередній вазі британця Ріккі Гаттона. Гаттон, який протримався десять раундів проти Флойда Мейвезера, вже в першому раунді двічі опинявся в нокдаунах, а у другому за десять секунд до кінця трихвилинки філіппінець провів лівий бічний точно в щелепу Гаттону, який звалився в глибокий нокаут.^[3] Цей нокаут був визнаний нокаутом 2009 року за версією журналу «Ринг». Пак'яо виграв титул чемпіона світу в шостій категорії.

14 листопада 2009 року Пак'яо переміг Мігеля Котто (Пуерто-Рико) технічним нокаутом у дванадцятому раунді. Завдяки цій перемозі Пакьяо отримав титул чемпіона світу за версією WBO в напівсередній вазі, був нагороджений титулом суперчемпіона WBO і став першим бійцем в історії боксу, який виграв титули чемпіона світу в семи різних вагових дивізіонах, а також першим боксером в історії, який виграв головні титули світу в чотирьох з восьми «класичних дивізіонів» боксу (найлегшому, напівлегкому, легкому та напівсередньому).

13 листопада 2010 року вийшов на бій за вакантний титул WBC у першій середній вазі проти Антоніо Маргаріто (Мексика). Поєдинок дав Пакьяо шанс виграти титул чемпіона світу у своїй восьмій ваговій категорії. Для бою була встановлена ​​вага 150 фунтів, хоча ліміт ваги для першої середньої ваги становить 154 фунти. У цьому поєдинку Пак’яо, використовуючи свою швидкість рук і рухів, переміг Маргаріто одностайним рішенням суддів. Після бою Маргаріто довелося доставити в лікарню, де було виявлено, що його орбітальна кістка зламана.

Бій відбувався 12 листопада 2011 і тривав усі 12 раундів. Загалом Пак'яо бив часто, але разом з тим багато промахувався. Маркес своєю чергою бив дуже влучно, а його удари були сильними. Протягом останніх раундів філіппінець підняв темп, але великої користі з цього не отримав. 2 суддів віддали перемогу Менні 115—113, 116—112, а 3 нарахував нічию 114—114. Бій вийшов неоднозначним. Багато в чому він розчарував, а авторитетне американське видання «The Ring» взагалі охрестило цей поєдинок званням «Грабунок року». В опитуванні після поєдинку 43 % опитаних віддали перемогу Маркесу.^[4]

9 червня 2012 Пак'яо вийшов на ринг проти американця Тімоті Бредлі. Перші 4 раунди були рівними, але потім до 9 раунду перевага була повністю на повністю Пак'яо. Згодом через втому, філіппінець програв «чемпіонські» раунди. Загалом перемога Пак'яо не викликала сумнівів, але судді прийняли інше рішення. З рахунком 115—113, 115—113, 113—115 переміг Бредлі. Зал був шокований таким рішенням, понісся несхвальний свист. Свідченням перемоги Менні є і статистика: Пак'яо влучно провів 253 удари, з яких 190 силові, а в Бредлі 159 ударів, 109 силових. В інтерв'ю Пак'яо сказав «Я явно виграв цей бій». Бредлі своєю чергою пообіцяв дати Менні реванш до кінця року. Але 2 бій відбувся майже через два роки 12 квітня 2014.

8 грудня 2012 року відбувся бій за титул чемпіона десятиліття за версією WBO. Боксери розпочали дуже активно. Вже в 3 раунді удар Маркеса відправив Пак'яо в нокдаун, але філіппінець швидко підвівся і продовжив бій. В 5 раунді нокдаун відраховували вже для Маркеса. В кінці 6 раунду між боксерами відбувся розмін, переможцем в якому став Маркес. Пак'яо наткнувся на зустрічний удар і впав. Рефері навіть не став відраховувати 10 секунд, а зупинив бій. Менні довго не міг підвестися, пролежавши без свідомості декілька секунд. За всіма картками рефері в бою перемагав Пак'яо. Журнал «The Ring» присудив цьому бою звання: «Бій року», «Нокаут року», «Подія року», «Раунд року».

12 квітня 2014 року відбувся матч-реванш між боксерами. Пак'яо з перших раундів бою взяв ініціативу у свої руки. Бредлі нічого не міг протиставити філіппінцю. Загалом він виграв декілька раудів. Ознакою бою було те, що американець весь бій кривлявся та провокував Пак'яо. Судді прийняли рішення присудили перемогу Пак'яо 116—112, 116—112, 118—112. Пак'яо здобув титул чемпіона WBO у напівсередній вазі. За цей бій Тімоті Бредлі отримав гарантовано $6 млн, а Менні Пак'яо $20 млн.

2 травня 2015 відбувся бій між Менні Пак'яо і Флойдом Мейвезером, який, на думку експертів, був одним з найбільш очікуваних поєдинків в історії боксу. Сума гонорарів за бій між філіппінцем Пак'яо та американцем Мейвезером досягла $ 300 млн, як повідомив коментатор в ході прямої трансляції бою по «Першому каналу» російського телебачення^{[неавторитетне джерело]}. 21 лютого 2015 Флойд Мейвезер підписав контракт, за яким бій з Пак'яо відбудеться саме 2 травня.

За підсумками 12 раундів судді оголосили переможцем Флойда Мейвезера, який за підсумками бою об'єднав всі титули.

2 лютого 2018 року, після завоювання вакантного титулу чемпіона WBA (Regular) у напівсередній вазі, аргентинець Лукас Матіссе заявив, що він зацікавлений у наступному бою з Пак’яо. Пак'яо відповів згодою, і 15 липня 2018 року поєдинок між ними відбувся.

Пакьяо відзначився своїм першим нокаутом за більш ніж вісім років, зупинивши Матісса в сьомому раунді. Останній раз нокаутом Пак'яо перемагав ще 2009 року в бою з Мігелем Котто. Пак'яо загалом три рази надсилав Матісса в нокдаун, перш ніж бій був зупинений. Нокдауни відбувалися в третьому, п'ятому та сьомому раундах.

20 липня 2019 року зустрівся в бою з чемпіоном WBA Super у напівсередній вазі Кітом Турманом (США). Наприкінці першого раунду Пак’яо надіслав Турмана в нокдаун. У п'ятому раунді розбив "суперчемпіону" ніс. Здавалося, що Турман пристосувався до нападу Пакьяо в другій половині бою і зміг зловити його кількома сильними ударами, але у десятому раунді Менні знов зумів потрясти Турмана ударом по корпусу. Пак'яо переміг розділеним рішенням суддів і відібрав у американця чемпіонський титул.

21 серпня 2021 року у Лас-Вегасі пройшов бій Менні Пак'яо — Йорденіс Угас. Хоч Угас був «суперчемпіоном» WBA Super, Пак'яо був невеликим фаворитом, але бій завершився перемогою кубинця одностайним рішенням суддів — 116—112 (двічі) і 115—113.

Через місяць після поразки Менні Пак'яо оголосив про завершення боксерської кар'єри через наміри балотуватися на пост президента Філіппін.^[5]

Результат	Рекорд	Суперник	Спосіб	Раунд	Час	Дата	Місце проведення	Примітки
Поразка	62–8–2	Йорденіс Угас (26-4)	UD	12		21 серпня 2021	Ті-Мобіл Арена, Лас-Вегас, Невада, США	Бій за титул чемпіона в напівсередній вазі за версією WBA Super (1-й захист Угаса).
Перемога	62–7–2	Кіт Турман (29-0)	SD	12		20 липня 2019	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада, США	Виграв титул чемпіона WBA Super у напівсередній вазі.
Перемога	61–7–2	Едріен Бронер (33-3-1)	UD	12		19 січня 2019	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада, США	Захистив титул чемпіона WBA у напівсередній вазі.
Перемога	60–7–2	Лукас Матіссе (39-4-0)	TKO	7 (12)		15 липня 2018	Axiata Arena, Куала-Лумпур, Малайзія	Виграв титул чемпіона WBA у напівсередній вазі.
Поразка	59–7–2	Джефф Горн (16-0-1)	UD	12		2 липня 2017	Suncorp Stadium, Брисбен, Австралія	Втратив титул чемпіона WBO у напівсередній вазі (перший захист Пак'яо).
Перемога	59–6–2	Джесі Варгас (27-1-0, 10)	UD	12		5 листопада 2016	Лас-Вегас, Невада, США	Виграв титул чемпіона світу за версією WBO в напівсередній вазі (перший захист Варгаса). Варгас у накдауні у 2-му раунді. Рахунок суддів: 114—113 та 118—109 (двічі).
Перемога	58–6–2	Тімоті Бредлі (3) (33-1-1)	UD	12		9 квітня 2016	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада, США	Виграв вакантний титул WBO International в напівсередній вазі. Бредлі у нокдауні у 7-му та 9-му раундах. Рахунок суддів: 116—110 (тричі).
Поразка	57–6–2	Флойд Мейвезер (47-0-0, 26)	UD	12	17:00	2 травня 2015	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада	Втратив титул чемпіона WBO (2-ий захист Пак'яо) в напівсередній вазі. Бій за титули чемпіона світу в напівсередній вазі за версією WBC (4-ий захист Мейвезера), WBA (2-ий захист Мейвезера). Суддівський рахунок: 118/110 і 116/112 (двічі).
Перемога	57–5–2	Кріс Алгієрі	UD	12		22 листопада 2014	Макао	Захистив титул чемпіона WBO в напівсередній вазі.
Перемога	56–5–2	Тімоті Бредлі (2)	UD	12		12 квітня 2014	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада	Виграв титул чемпіона WBO в напівсередній вазі.
Перемога	55–5–2	Брендон Ріос	UD	12		24 листопада 2013	Макао	Виграв вакантний титул інтернаціонального чемпіона WBO у напівсередній вазі.
Поразка	54–5–2	Хуан Мануель Маркес (4)	KO	6 (12)	2:59	8 грудня 2012	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада	Бій за титул чемпіона десятиліття за версією WBO.
Поразка	54–4–2	Тімоті Бредлі	SD	12		9 червня 2012	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада	Втратив титул чемпіона WBO у напівсередній вазі.
Перемога	54–3–2	Хуан Мануель Маркес (3)	MD	12		12 листопада 2011	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада	Захистив титул чемпіона WBO у напівсередній вазі. Бій у проміжній вазі 144 фунти.
Перемога	53–3–2	Шейн Мозлі	UD	12		2011-05-077 травня 2011	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада	Захистив титул чемпіона WBO у напівсередній вазі.
Перемога	52–3–2	Антоніо Маргаріто	UD	12		13 листопада 2010	Cowboys Stadium, Арлингтон, Техас	Виграв вакантний титул чемпіона WBC у першій середній вазі. Бій в проміжній вазі 150 фунтів .
Перемога	51–3–2	Джошуа Клоттей	UD	12		2010-03-1313 березня 2010	Cowboys Stadium, Арлингтон, Техас	Захистив титул чемпіона WBO у напівсередній вазі.
Перемога	50–3–2	Мігель Котто	TKO	12 (12)	0:55	2009-11-1414 листопада 2009	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада	Виграв титул чемпіона WBO і WBC Diamond у напівсередній вазі. Бій в проміжній вазі 145 фунтів.
Перемога	49–3–2	Ріккі Хаттон	KO	2 (12)	2:59	2 травня 2009	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада	Виграв титул чемпіона The Ring і IBO у першій напівсередній вазі.
Перемога	48–3–2	Оскар Де Ла Хойя	RTD	8 (12)	3:00	6 грудня 2008	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада
Перемога	47–3–2	Девід Діас	TKO	9 (12)	2:24	28 червня 2008	Mandalay Bay, Лас-Вегас, Невада	Виграв титул чемпіона WBC у легкій вазі.
Перемога	46–3–2	Хуан Мануель Маркес (2)	SD	12		15 березня 2008	Mandalay Bay, Лас-Вегас, Невада	Виграв титул чемпіона WBC і вакантний титул The Ring у другій напівлегкій вазі.
Перемога	45–3–2	Марко Антоніо Баррера (2)	UD	12		6 жовтня 2007	Mandalay Bay, Лас-Вегас, Невада	Захистив титул інтернаціонального чемпіона WBC у другій напівлегкій вазі.
Перемога	44–3–2	Джордж Соліс	KO	8 (12)	1:16	14 квітня 2007	Alamodome, Сан-Антоніо, Техас	Захистив титул інтернаціонального чемпіона WBC у другій напівлегкій вазі.
Перемога	43–3–2	Ерік Моралес (3)	KO	3 (12)	2:57	18 листопада 2006	Thomas & Mack Center, Лас-Вегас, Невада	Захистив титул інтернаціонального чемпіона WBC у другій напівлегкій вазі.
Перемога	42–3–2	Оскар Ларіос	UD	12		2 липня 2006	Araneta Coliseum, Кесон-Сіті, Маніла	Захистив титул інтернаціонального чемпіона WBC у другій напівлегкій вазі.
Перемога	41–3–2	Ерік Моралес (2)	TKO	10 (12)	2:33	21 січня 2006	Thomas & Mack Center, Лас-Вегас, Невада	Захистив титул інтернаціонального чемпіона WBC у другій напівлегкій вазі.
Пермога	40–3–2	Ектор Веласкес	TKO	6 (12)	2:59	10 вересня 2005	Стейплс-центр, Лос-Анджелес, Каліфорнія	Виграв титул інтернаціонального чемпіона WBC у другій напівлегкій вазі.
Поразка	39–3–2	Ерік Моралес	UD	12		19 березня 2005	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада	Бій за вакантний титул інтернаціонального чемпіона WBC і чемпіона IBA у другій напівлегкій вазі.
Перемога	39–2–2	Фасан Пор Тхаватчаї	TKO	4 (12)	1:26	11 градня 2004	Тагуіг, Маніла	Захистив титул чемпіона The Ring у напівлегкій вазі.
Нічия	38–2–2	Хуан Мануель Маркес	MD	12		8 травня 2004	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада	Захистив титул чемпіона The Ring у напівлегкій вазі . Бій за титул чемпіона WBA (Super) & IBF у напівлегкій вазі.
Перемога	38–2–1	Марко Антоніо Баррера	TKO	11 (12)	2:56	15 листопада 2003	Alamodome, Сан-Антоніо, Техас	Виграв титул чемпіона The Ring у напівлегкій вазі .
Перемога	37–2–1	Еммануель Лусеро	KO	3 (12)	0:48	26 липня 2003	Olympic Auditorium, Лос Анджелес, Каліфорнія	Захистив титул чемпіона IBF у другій легшій вазі.
Перемога	36–2–1	Серікжан Уяшмагамбетов	TKO	5 (10)	1:52	15 березня 2003	Різал, Маніла
Перемога	35–2–1	Фахпракорб Раккіатджим	KO	1 (12)	2:46	26 жовтня 2002	Rizal Memorial College Gym, Давао-Сіті	Захистив титул чемпіона IBF у другій легшій вазі.
Перемога	34–2–1	Хорхе Хуліо Роха	TKO	2 (12)	1:09	8 червня 2002	The Pyramid, Мемфіс	Захистив титул чемпіона IBF у другій легшій вазі.
Нічия	33–2–1	Агапіто Санчес	TD	6 (12)	1:12	10 листопада 2001	Bill Graham Civic Auditorium, Сан Франциско, Каліфорнія	Захистив титул чемпіона IBF у другій легшій вазі. Бій за титул чемпіона WBO у другій легшій вазі .
Перемога	33–2	Лехлохоноло Ледваба	TKO	6 (12)	0:59	23 червня 2001	MGM Grand, Лас-Вегас, Невада	Виграв титул чемпіона IBF у другій легшій вазі.
Перемога	32–2	Ветхуа Сакмуангкланг	KO	6 (12)	2:40	28 квітня 2001	Кідапаван, Котабато	Захистив титул інернаціонального чемпіона WBC у другій легшій вазі.
Перемога	31–2	Тетсутора Сенріма	TKO	5 (12)		24 лютого 2001	Ynares Center, Антіполо, Різал	Захистив титул інернаціонального чемпіона WBC у другій легшій вазі.
Перемога	30–2	Недал Хуссейн	TKO	10 (12)	1:48	14 жовтня 2000	Ynares Center, Антіполо, Різал	Захистив титул інернаціонального чемпіона WBC у другій легшій вазі.
Перемога	29–2	Сеунг-Кон Чае	TKO	1 (12)	1:42	28 червня 2000	Araneta Coliseum, Кесон-Сіті	Захистив титул інернаціонального чемпіона WBC у другій легшій вазі.
Перемога	28–2	Арнел Баротілло	KO	4 (12)		4 березня 2000	Ninoy Aquino Stadium, Маніла	Захистив титул інернаціонального чемпіона WBC у другій легшій вазі.
Перемога	27–2	Рейнанте Джамілі	KO	2 (12)		18 грудня 1999	Elorde Sports Complex, Паранак, Маніла	Виграв титул інернаціонального чемпіона WBC у другій легшій вазі.
Поразка	26–2	Мелгоен Сінгсурат	KO	3 (12)	1:32	17 вересня 1999	Pakpanag Metropolitan Stadium, Накзон Сі Тхамарат	Втратив титул лінійного чемпіона і чемпіона WBC у найлегшій вазі.
Перемога	26–1	Габріель Міра	TKO	4 (12)	2:45	24 квітня 1999	Araneta Coliseum, Кесон-Сіті, Маніла	Захистив титул лінійного чемпіона і чемпіона WBC у найлегшій вазі.
Перемога	25–1	Тод Макелім	TKO	3 (10)	2:52	20 лютого 1999	Кідапаван, Котабато
Перемога	24–1	Чатчаї Сасакул	KO	8 (12)		4 грудня 1998	Tonsuk College Ground, Пхуттамонтон	Виграв титул лінійного чемпіона і чемпіона WBC у найлегшій вазі.
Перемога	23–1	Шін Терао	TKO	1 (10)	2:59	18 квітня 1998	Korakuen Hall, Токіо
Перемога	22–1	Паномдей Отхутханакорн	KO	1 (12)	1:38	6 грудня 1997	South Cotabato Stadium, Коронадал	Захистив титул чемпіона OPBF у найлегшій вазі.
Перемога	21–1	Мелвін Маграмо	UD	(10)		13 вересня 1997	Cebu Coliseum, Себу
Перемога	20–1	Чокчаї Чоквіват	KO	5 (12)	2:46	26 червня 1997	Мандалайонг, Маніла	Виграв титул чемпіона OPBF у найлегшій вазі.
Перемога	19–1	Аріель Аустріа	TKO	6 (10)		30 травня 1997	Almendras Gym, Давао-Сіті
Перемога	18–1	Вок-Ki Лі	KO	1 (10)	1:04	24 квітня 1997	Ritsy's, Макаті, Маніла
Перемога	17–1	Майк Луна	KO	1 (10)	1:56	3 березня 1997	Мунтінлупа, Маніла
Перемога	16–1	Сун-Юл Лі	TKO	2 (10)		28 грудня 1996	Мунтінлупа, Маніла
Перемога	15–1	Іппо Гала	TKO	2 (10)		27 липня 1996	Мандалайонг, Маніла
Перемога	14–1	Берт Батіллер	TKO	4 (10)		15 червня 1996	Генерал-Сантос, Південний Котабато
Перемога	13–1	Джон Медіна	TKO	4 (10)		5 квітня 1996	Малабон, Маніла
Перемога	12–1	Марлон Карілло	UD	10		27 квітня 1996	Ramada Hotel, Маніла
Поразка	11–1	Рустіко Торрекампо	KO	3 (10)	0:29	9 лютого 1996	Мандалайонг, Маніла
Перемога	11–0	Літо Торрейос	TD	5 (10)}}		13 січня 1996	Паранак, Маніла
Перемога	10–0	Роландо Тойогон	UD	10		9 грудня 1995	Сампалок, Маніла
Перемога	9–0	Радольфо Фернандес	TKO	3 (10)		11 листопада 1995	Мандалойонг, Маніла
Перемога	8–0	Ренато Мендонес	TKO	2 (8)		21 жовтня 1995	Пуерто Принсеса, Палаван
Перемога	7–0	Лоліто Лароа	UD	8		7 жовтня 1995	Макаті
Перемога	6–0	Армандо Рокіл	KO	3 (8)		16 вересня 1995	Мандалойонг
Перемога	5–0	Акасіо Сімбайон	UD	6		3 серпня 1995	Mandaluyong Sports Complex, Столичний район
Перемога	4–0	Деле Десіеро	TKO	2 (6)		1 липня 1995	Столичний район
Перемога	3–0	Роккі Пальма	UD	6		1 травня 1995	Montano Hall, Кавіте
Перемога	2–0	Піной Монтейо	UD	4		18 березня 1995	Саблаян
Перемога	1–0	Едмунд Ентінг Ігнасіо	UD	4		22 січня 1995	Саблаян

Пак'яо прийшов у політику у 2010 році, коли був обраний представником Сарангані. Він обіймав цю посаду протягом шести років, доки не був обраний як консервативний християнський політик^[6] і вступив на посаду сенатора у 2016 році. З 2016 по 2022 рік він обіймав посаду сенатора Філіппін.

Він став президентом своєї партії PDP–Laban у 2020 році (що оскаржується з 2021 року).19 вересня 2021 року Пак'яо офіційно оголосив про свою кандидатуру в президенти Філіппін на президентських виборах 2022 року, на яких він програв Бонгбонгу Маркосу.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Менні Пак'яо

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Менні Пак'яо

• Менні Пак'яо(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec