Менехм (грец. Μέναιχμος, лат. Menaechmus, близько380 до н. е. — близько 320 до н. е.) — давньогрецький математик, учень Евдокса, член Афінської Академії Платона, брат математика Динострата. Згадується у античних авторів як перший дослідник конічних перетинів та у зв'язку зі спробами вирішити проблему подвоєння куба. 

Праці Менехма і деталі його біографії до нас не дійшли. Відомо, що народився він в Малій Азії, в місті Алопеконнес. Основними джерелами відомостей про Менехма є лист Ератосфена до царя Птолемея Евергета і праці Прокла Діадохів. Плутарх згадує про те, що Менехм продемонстрував Платону механічний пристрій, який вирішував завдання побудови ребра подвоєного куба; Плутарх додає, що Платон рішуче не схвалив змішання високої геометрії і низької механіки. 

Прокл Діадох, цитуючи Ератосфена, розповідає про відкриття Менехмом конічних перерізів (еліпса, параболи і гіперболи) і називає їх «тріадою Менехма». Сучасні назви дав згодом Аполлоній Перзький, сам Менехм і його послідовники називали досліджувані криві просто перерізами конуса.

Менехм виявив нові криві, займаючись проблемою подвоєння куба. Зв'язок з цією проблемою легко зрозуміти: для подвоєння куба потрібно вилучити кубічний корінь, а він недосяжний за допомогою циркуля і лінійки; проте якщо в клас допустимих кривих (прямі та коло) додати конічні перетини, то побудову кубічних коренів виконати нескладно. Алгебраїчно це означає, наприклад, що для рішення рівняння ${\displaystyle x^{3}=a}$ потрібно знайти точку перетину кривих ${\displaystyle y=x^{2}}$ (парабола) та  ${\displaystyle y={\frac {a}{x}}}$ (гіпербола).

Сам Менехм опублікував два способи подвоєння куба: перетином двох парабол або перетином параболи і гіперболи; вони зазначені в коментарі Евтокія^[en] Аскалонського до твору Архімеда «Про кулі і циліндри». Перший із згаданих способів, в сучасній термінології, означає побудову перетину парабол ${\displaystyle x^{2}=ay}$ і ${\displaystyle y^{2}=2ax}$; абсциса дає результат ${\displaystyle {\sqrt[{3}]{a}}}$.

Сучасне поняття рівняння кривої відрізнялось від поняття, яким користувались античні геометри, однак співвідношення між різними атрибутами кривих грекам були відомі; вони називали їх симптомами. Частина цих співвідношень, наприклад, включає проєкції точок гіперболи на її асимптоти, по суті нічим не відрізняється від рівнянь розглянутих у косокутній системі координат. Особливої віртуозності ця геометрична техніка досягла у Аполлонія Перзького, який теж займався конічними перерізами. 

Є згадка (не підтверджується в інших джерелах), що Менехм брав участь у навчанні Александра Македонського, і при цьому виголосив знамениту фразу «В геометрії немає царської дороги». Втім, за честь бути автором цієї фрази з ним змагається Евклід, а за честь її вислухати — Птолемей I.

Помер Менехм, імовірно, в місті Кізік.

• Історія математики. З найдавніших часів до початку Нового часу // Історія математики / Під редакцією А. П. Юшкевича, у трьох томах. — М. : Наука, 1970. — Т. I.
• Прокл Діадох. Коментар до першої книги «Початку» Евкліда.
• Розенфельд Б. А. Аполлоній Перзький [Архівовано 12 листопада 2015 у Wayback Machine.], М.: МЦНМО, 2004, глава V: «Конічні перетину Менехма, Аристея і Евкліда».
• О'Коннор, Джон Дж; Едмунд Ф. Робертсон «Менехм» [Архівовано 13 січня 2016 у Wayback Machine.]
• Боуен А. С. Менехм проти платоників: дві теорії науки в ранній Академії. // Ancient Philosophy 3 (1983) 12–29.