Менелік II амх. ዳግማዊ ምኒልክ
89-й Імператор Ефіопії
10 березня 1889 — 12 грудня 1913 року
Попередник:	Йоганнис IV
Наступник:	Іясу V
Народження:	17 серпня 1844(1844-08-17) Шоа, Ефіопія
Смерть:	12 грудня 1913(1913-12-12) (69 років) Аддис-Абеба, Ефіопія
Причина смерті:	інсульт
Поховання:	Аддис-Абеба і Ефіопська імперія
Країна:	Ефіопія
Релігія:	Ефіопська православна церква
Рід:	Соломонова династія
Батько:	Гейле Мелекот
Мати:	Йїгаєху
Шлюб:	Taytu Betuld і Emyat Bafanad
Діти:	Завдіту
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Менелік II (амх. ዳግማዊ ምኒልክ; до коронації мав ім'я Сале Мар'ям; 17 серпня 1844 — 12 грудня 1913) — негус Ефіопії з 1889 до 1913 року. З 1855 був правителем провінції Шоа. Заснував на території тієї провінції нову столицю своєї держави — Аддис-Абебу.

Був нащадком Соломонової династії, народився в родині правителя Шоа, Гейле Мелекота та його дружини, принцеси Йїгаєху. Здобув домашню освіту.

У ті часи імператор Теводрос II проводив успішну завойовницьку війну проти держави Шоа. Він захопив Менеліка у полон та ув'язнив у гірському замку. 1864 року Теводрос одружив знатного бранця зі своєю дочкою Атлаш-Теводрос, однак за рік зятю вдалось утекти до рідного Шоа.

Прийшов до влади 1889 року після загибелі імператора Йоганниса IV у битві з суданськими магдістами. Менелік узяв гору над спадкоємцем попереднього негуса на ім'я Менгеш. Обґрунтовуючи свої претензії на престол, він посилався на те, що його батько походив від ізраїльсько-юдейського царя Соломона за чоловічою лінією, а Менгеш — тільки за жіночою.

Під час коронації (9 березня 1889) Сале Мар'ям зайвий раз підкреслив своє походження, узявши собі тронне ім'я Менелік II. Відповідно до ефіопських легенд ім'я Менеліка I мав син царя Соломона й аксумської цариці Бількіс.

Менелік II продовжив незалежну політику, започатковану Теводросом II, який загинув, але не здався англійцям під час англо-ефіопської війни 1867—1868 років. Негус зробив значний внесок до об'єднання, територіальної експансії та економічного розвитку Ефіопії, а також до протистояння європейським загарбникам. 1896 року перемога при Адуа увінчала війну з італійцями.

Менелік установив дипломатичні відносини з Францією, з якою 1897 року підписав торговий договір. Ще раніше, 1894 року, уклав з французами концесію на будівництво залізниці Аддис-Абеба — Джибуті.

Наприкінці свого життя Менелік важко захворів і фактично відійшов від управління державою. Періодично з'являлись чутки про його смерть, провокуючи боротьбу за владу.

Менелік залишив по собі Ефіопію як єдину в Африці незалежну державу (не враховуючи Ліберію). 1924 року на пам'ять про його заслуги було започатковано орден Менеліка II.

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
• Леонид Константинович Артамонов и его путешествие к Белому Нилу [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• RUSSIAN MISSION TO ABYSSINIA [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Казаки у императора Менелика Второго (рос.)
• Булатович А. К. С войсками Менелика II: Дневник похода из Эфиопии к озеру Рудольфа. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — Санкт-Петербург: тип. «Т-ва худож. печати», 1900 (рос.)
• Африка. Енциклопедичний довідник. Гол. ред. Громико А. А. Москва, «Советская Энциклопедия» — 1987, т. 2, стор. 177, 178 (рос.)