Ігор («Ковбаса», «Кабасик») Мельничук (нар. 25 жовтня 1965(19651025), м. Магадан, Російська Федерація) — український рок-музикант, композитор.

... розкажу, як мене занесло на сцену. Батько звідкись привезли платівку «Кріденс». Синю таку, на чотири пісні. Мені було років вісім, і я слухав ту небесну музику, роззявивши рота. До того часу нічого подібного чути не доводилось (житіє в СеРуСеРу). І в той самий момент ніби якась сила зайшла в мене. Або «Кріденс» просто розбудив її? І все, після того я вже нічого не хотів. Тільки грати на гітарі. Причому неодмінно на бас-гітарі. Так все пішло і поїхало. Тому, думаю, поштовх (точніше, копняк) дала та сама сила, з якою я живу вже років сорок.

Почав грати ще із 13 років на весіллях.

У 18 років мені і багатьом моїм друзям, як годиться, прийшла повістка в армію. Мене визначили служити в ВДВ. У той час СРСР воював в Афганістані, а значить, мене неодмінно відправили б на війну. Я вже тоді був хіпі і не хотів йти вбивати. Зараз я трохи шкодую — якби пішов, то був би навченим солдатом. Вмів би тримати зброю в руках.

Ігор Мельничук був учасником гуртів «Аверс»; «Рокіровка» (1984—1985); «КооП» (1985—1987); «Діти Тяжкого Року», або «ДТР» (бас-гітара, 1987—1988); «Брати Гадюкіни» (1989—1991 — клавішні; 1991—1996, з 2006 — бас-гітара, бек-вокал; зараз — спів, бас-гітара).

Також грав на бас-гітарі у гурті «Лесик Band».

1989 року Ігор Мельничук прийшов у гурт Брати Гадюкіни клавішником (за початковою освітою він акордеоніст), замінивши засновника гурту Олександра «Шулю» Ємця.

1991 року з гурту пішов Олександр Гамбург, тому Ігор Мельничук став бас-гітаристом і привів до гурту клавішника випускника консерваторії Павла Крахмальова.

На початку 1996 року Брати Гадюкіни припиняють діяльність.

З початку 1997 року Ігор Мельничук та Павло Крахмальов допомагали Олександрові Тищенку відроджувати його «Зимовий сад», заснували у Києві власну студію звукозапису «Гадюкіни Рекордс» та акомпанували Наталії Гурі в її формації «Джинсові поля».

На студії «Гадюкіни Records» вони записують музику в різних жанрах для кіно і телебачення, а також телесеріалів, повнометражок та реклами.

У 1997—2013 роках працював музичним продюсером музичного оформлення заставок та передач телеканалу «1+1» (разом з Павлом Крахмальовим). Також належать музичне оформлення розважальних каналів «СТС» (Росія) та «ТЕТ» (Україна).

Після смерті Сергія «Кузі» Кузьминського, «Ковбаса» фактично став фронтменом Братів Гадюкіних.

У 2013 році Ігор Мельничук і Павло Крахмальов засіли за новий альбом і записали 20 «демок».

До нового альбому Братів Гадюкіних — «Made in Ukraine» (2014) увійшли 16 пісень, слова і музику до яких написав Ігор Мельничук. Він співає майже всі нові пісні, а старі — переважно Михайло Лундін та Павло Крахмальов.

• ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ Мельничук Ігор Юрійович
• http://tyzhden.ua/Culture/125031 [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.]
• http://www.nightlinx.com/events/promoterdetail.php?pageId=1401152266817269
• http://kalych-blues.blogspot.com/2012/06/87.html [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• https://web.archive.org/web/20150402143759/http://www.gady.com.ua/history
• http://meest-online.com/culture/braty-hadyukiny-povernulysya/ [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• http://gk-press.if.ua/index.php?q=node/11642 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• http://www.hippy.ru/hippy_lviv_book/2012-09-21-part3.pdf [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.