| Матильда Тосканська | |
|---|---|
 | |
| Народилася | не раніше 1045 і не пізніше 1046 Мантуя, Провінція Мантуя, Ломбардія |
| Померла | 24 липня 1115[1][2] Бондено-ді-Ронкореd, Реджоло, Провінція Реджо-Емілія, Емілія-Романья ·подагра |
| Поховання | собор Святого Петра |
| Місце проживання | Canossa Castled |
| Діяльність | феодал, політична діячка, аристократка |
| Учасник | Боротьба за інвеституру |
| Титул | Margrave of Tuscanyd |
| Рід | House of Canossad |
| Батько | Боніфацій IV[3] |
| Мати | Беатриса Барська |
| Брати, сестри | Фрідріх |
| У шлюбі з | Годфрід IV[4] і Вельф V |
| Діти | Beatrice of Lower Lotharingiad[4] і unknown daughter (?)d[3] |
| Автограф |  |
 | |
Матильда Каносська (лат. Mathildis, італ. Matilde di Canossa; 1046 — 24 липня 1115), більш відома як Матильда Тосканська (нім. Mathilde von Tuszien) або Велика Графиня (італ. la Gran Contessa) — маркграфиня Тосканська (1076—1115), головна італійська прихильниця папи Григорія VII у його протистоянніз імператором Священної Римської імперії Генріхом IV під час боротьби за інвеституру.
Дитинство та регентство
Її батьком був маркграф Тосканський Боніфацій III, наймогутніший князь Північної Італії того часу. Був графом (або правителем) Брешії, Каносси, Феррари, Флоренції, Лукки, Мантуї, Модени, Пізи, Пістої, Парми, Реджо і Верони. Матір'ю Матільди була Беатриса, дочка герцога Лотаринзького Фрідріха II і Матильди, дочки герцога Швабського Германа II.
Конфлікт між Генріхом IV і папами
У 1069 році з політичних міркувань таємно одружилась з герцогом Лотаринзьким Годфрідом IV, який помер у 1076 році.
У її замку в Каноссі Григорій VII переховувався від Генріха IV, який у 1077 році приходив до нього туди на покаяння під час відомого «приниження в Каноссі». Коли в 1081 році Генріх IV напав на Григорія, Матильда запобігла повному розгрому папи, і після смерті Григорія продовжувала ворогувати з Генріхом.
У 1089 році погодилась, на прохання папи Урбана II, на другий таємний шлюб з 18-річним противником Генріха IV, Вельфом II, сином баварського герцога; цей шлюб був розірваний у 1095 році.
Пізніше Матильда підтримала повстання Конрада і Генріха V проти батька.
Смерть
Свої землі та помістя Матильда заповіла римській церкві.
У культурі
Є однією з персонажів історичного роману «Євпраксія» Павла Загребельного.
робота Берніні в соборі св. Петра (Рим).
Примітки
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |