| Матусевич Віталій Олегович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 12 серпня 1986 Жовті Води[1] | |
| Смерть | 31 липня 2014 (27 років) Шахтарськ | |
| Поховання | Центральне кладовище | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Віта́лій Оле́гович Матусевич (12 серпня 1986 — 31 липня 2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.[2]
Життєпис
Народився 1986 року в місті Жовті Води; старший син у багатодітній родині. Закінчив криворізьку школу № 75, що на Соцмісті. Відслужив у лавах Збройних сил України, у повітряно-десантних військах, займався парашутним спортом. Як резервіст брав участь кожні пів року в навчаннях десантників. 2007 року пішов працювати на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» — у цех блюмінгу № 2. Закінчив Криворізький політехнічний коледж, перейшов працювати до залізничного цеху № 1.
Призваний до лав ЗСУ під час першої хвилі мобілізації. Командир бойової машини десанту, 25-та окрема повітряно-десантна бригада.
Зголосився очолювати колону, бо вважав, що його побратими, які мають свої сім'ї, повинні мати більше шансів вижити. Загинув 31 липня 2014-го при виконанні бойового завдання — під час потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій українських військ та одночасної атаки із засідки — на колону БТРів десантників поблизу Шахтарська.
Похований у місті Кривий Ріг, Центральне кладовище, Алея Слави.
Удома залишилися батьки, сестра та двоє братів.[джерело?]
Нагороди та вшанування
- 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
- Криворізькою міською радою нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
- На честь Матусевича названо вулицю у Кривому Розі[3].
- Відзнака Міністра Оборони України «За воїнську доблесть»
Джерела
- Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Загиблі герої
- Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
- Небесна Гвардія
Примітки
- ↑ Матусевич Віталій Олегович. Книга пам'яті загиблих. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 24 вересня 2020.
- ↑ Матусевич Віталій Олегович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 9 липня 2024.
- ↑ Новые названия улиц Кривого Рога. Официальный список!. Блог города Кривой Рог| Фоторепортажи. 23 травня 2016. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 10 грудня 2016.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
- Сержанти (Україна)
- Народились 12 серпня
- Народились 1986
- Померли 31 липня
- Померли 2014
- Поховані на Центральному кладовищі (Кривий Ріг)
- Військовики 25-ї повітрянодесантної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені пам'ятним знаком «За воїнську доблесть»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Жовтих Вод
- Померли в Шахтарському районі
- Люди, на честь яких названо вулиці