Маслов Микола Вікторович

Маслов Микола Вiкторович
Маслов Микола Вiкторович;
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	27 листопада 1998; м. Маріуполь
Смерть	4 травня 2022 (23 роки); Азовсталь, м. Маріуполь; (Артилерійський обстріл)
Національність	українець
Alma Mater	Приазовський державний технічний університет
Псевдо	«Капуста»
Військова служба
Роки служби	2018—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Формування	«Азов»
Війни / битви	Війна на сході України; Бої на Світлодарській дузі; Російське вторгнення в Україну (2022) Бої за Маріуполь (2022); Блокада Маріуполя; ;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Маслов Микола Вікторович — сержант окремого загону спеціального призначення "Азов", який відзначився під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Народився 27 листопада 1998 в місті Маріуполь, Донецька область, Україна. Навчався у Маріупольській школі №11. З дитинства займався дзюдо та кикбоксингом, був учасником міських змагань. У 2013 долучився до фанатського руху футбольного клубу "Металург" (Маріуполь). У 2018 році став до лав "Азову", де на той час перебували чимало його одноклубників. Брав участь у боях на Світлодарській дузі в складі артилерійського розрахунку. Одночасно з військовою службою продовжував навчання на заочній формі у Приазовському державному технічному університеті (ПДТУ). Під час оборони Маріуполя оскільки артилерії не було (вони стали піхотою), він командував групою хлопців, нищив техніку та постійно потрапляв у перестрілки, знищуючи ворога. Навіть під час найжорсткішого бомбардування Маріуполя, знайшов сили та можливість забрати рідних у безпечне місце, один з бункерів заводу «Азовсталь». Отримав контузію, але продовжував обороняти рідну землю, а також не забував провідувати своїх сусідів, яким допомагав продуктами та медикаментами. Завдяки цьому вони вижили і були евакуйовані спільними силами ООН 3 травня 2022 року, як і його мати та бабуся ^[1].

Загибель

Загинув дорогою на позиції потрапивши зі своєю групою під ворожий артилерійський обстріл на 71-й день оборони Маріуполя. Нагороджений орденами «За мужність» III ступеня (17.05.2022, посмертно) та «За мужність» ІІ ступеня (28.07.2022, посмертно). Похорон відбувся 17 листопада .

Нагороди

орден «За мужність» II ступеня (28.07.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[2].
орден «За мужність» III ступеня (17.05.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[3].

Примітки

↑ 23 роки назавжди: маріуполець Микола Маслов поліг у боях за рідне місто.
↑ Указ Президента України від 28 липня 2022 року № 540/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 343/2022 «https://www.president.gov.ua/documents/3432022-42565»

Посилання

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] 23 роки назавжди: маріуполець Микола Маслов поліг у боях за рідне місто.

[2] Указ Президента України від 28 липня 2022 року № 540/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

[3] Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 343/2022 «https://www.president.gov.ua/documents/3432022-42565»

[1]

[2]

[3]