Марія Павлівна
Народилася	6 (18) квітня 1890[2][4]  Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Померла	13 грудня 1958(1958-12-13)[1][2][…] (68 років)  Констанц[1]  ·пневмонія
Поховання	Майнау
Країна	Російська імперія
Діяльність	медична сестра, мисткиня, хокеїстка з м'ячем
Alma mater	Konstfackd
Знання мов	російська[5]
Титул	герцогиня[d] і принцеса
Конфесія	православна церква
Рід	Гольштейн-Готторп-Романови
Батько	Павло Олександрович Романов[1]
Мати	Олександра Георгіївна Романова[1]
Брати, сестри	Ірина Павлівна Палій, Романов Дмитро Павлович і Володимир Павлович Палій
У шлюбі з	Prince Wilhelm, Duke of Södermanlandd[1] і Sergei Mikhailovich Poutiatined[1]
Діти	Леннарт Бернадот і Prince Roman Poutiatined[2]
Нагороди
Сайт	kitmir1921.com
Медіафайли у Вікісховищі

Марія Павлівна (6 квітня (18 квітня) 1890(18900418), Санкт-Петербург, Російська імперія — 13 січня 1958, Констанц, Західна Німеччина) — російська велика княжна, пізніше велика княгиня, донька великого князя Павла Олександровича і грецької принцеси Олександри Георгіївни. Онука Олександра II по батьківській лінії та праправнучка Миколи I по материнській лінії (через свою бабку Королеву Ольгу Костянтинівну Грецьку). Медична сестра, мисткиня та хокеїстка.

Народилася 6 квітня (18 квітня) 1890(18900418) року в Санкт-Петербурзі в палаці на Англійській набережній, 68 (колишній особняк барона Штігліца) першою дитиною в родині великого князя Павла Олександровича і грецької принцеси Олександри Георгіївни.

Хрещена в православ'ї в придворному соборі Спаса Нерукотворного в Зимовому палаці.

У півтора року втратила матір, яка раптово померла 12 (24) вересня 1891 року під час передчасних пологів у підмосковній садибі Ільїнське, де сім'я перебувала в гостях у великого князя Сергія Олександровича.

Разом зі своїм молодшим братом Дмитром Павловичем виховувалася англійськими нянями Ненні Фрай і Ліззі Гроув. Виховання проходило англійською мовою і до шести років дівчинка не говорила російською, спілкуючись з батьком лише двічі на день^[6]. Пізніше її вихованням займалася гувернантка Елен. Періоди різдвяних свят діти проводили в Москві, в колі великого князя Сергія Олександровича і його дружини Єлизавети Федорівни.

14 (26) травня 1896 року Марія Павлівна була присутня в Москві на урочистостях з нагоди коронації імператора Миколи II в Московському Кремлі, а влітку 1897 року здійснила разом з братом першу закордонну подорож до Великої Британії та Франції (Сен-Жан-де-Люз). Осінь і весну сім'я провела в Царському Селі, де діти спілкувалися зі своїми кузинами — дітьми імператора Ольгою і Тетяною, а влітку 1898 року поїхали до Німеччині (Бад-Кройцнах).

Восени 1898 року дівчину переселили з дитячих апартаментів до кімнати її покійної матері на другому поверсі палацу. В цей же час, як виховні заходи, почалися її перші відвідування петербурзьких лікарень Червоного Хреста.

29 серпня 1902 року в Царському Селі Марія вперше брала участь в офіційній церемонії одруження грецького принца Миколи з великою княжною Оленою Володимирівною в зв'язку з чим для дівчинки було пошито першу придворну сукню з блакитного атласу в російському стилі.

З 1895 року батько Марії вступив у стосунки з одруженою Ольгою фон Пістолькорс, яка 9 січня 1897 року народила від нього сина Володимира, що призвело до її розлучення. 10 жовтня 1902 року повінчавшись в Ліворно з Ольгою фон Пістолькорс, він вступив з нею в морганатичний шлюб, у зв'язку з чим в Римі великий князь Сергій Олександрович оголосив вердикт Миколи II, за яким князь позбавлявся всіх привілеїв і офіційних джерел доходів; йому заборонялося повернення до Росії, а опікунами дітей від першого шлюбу ставали великий князь Сергій Олександрович і його дружина Єлизавета Федорівна. Восени 1902 року Марія і її брат Дмитро були перевезені з Санкт-Петербурга до Москви.

В 1908 році Марія Павлівна була видана в шлюб з шведськем принцом Вільгельмом (1884—1965), другим сином Густава V. Шлюб був укладений з політичних і династичним міркувань, почуттів молодята одне до одного не відчували. Через рік народила сина Леннарта (1909—2004).

В 1913 році велика княгиня залишила чоловіка і повернулася до Росії, залишивши сина в Швеції. Шлюб був офіційно розірваний за рік. Марія Павлівна говорила про гомосексуальність Вільгельма, однак підтверджень цьому немає, а незабаром після розлучення він вступив у близькі стосунки з іншою жінкою.

У роки Першої світової війни Марія закінчила курси сестер милосердя і працювала на фронті. Марія завжди була близька з молодшим братом Дмитром і після вбивства Распутіна в числі інших родичів царя просила про пом'якшення покарання великого князя.

6 (19) вересня 1917 пошлюбила Сергія Михайловича Путятіна, сина царедворця Михайла Путятіна. Коли спалахнула Жовтнева революція, Марія вже була вагітна і не могла виїхати. 15 червня 1918 року в Павловську народила сина Романа і, залишивши дитину на свекруху, поїхала з чоловіком до Румунії (де її прихистив король), а потім до Парижу. 29 липня 1919 року в Бухаресті від кишкового захворювання помер її син.

В еміграції вона деякий час займалася виготовленням вишивки та мережив, завідувала кооперативом з їх виробництва, працювала фотографкою для журналів мод. Жила в Німеччині, Швеції, Іспанії. З чоловіком розлучилася (29.04.1923).

До самої смерті брата Дмитра підтримувала з ним теплі стосунки. Близько 12 років вона прожила в США, де написала книгу мемуарів^[7], що мала великий успіх, потім поїхала до Аргентини. Після Другої світової війни повернулася до Європи, жила разом з сином в успадкованому ним в 1922 р від батька маєтку на острові Майнау в Боденському озері.

Марія Павлівна померла 13 грудня 1958 року в Констанці (Західна Німеччина) від пневмонії. Похована на острові Майнау поруч з братом.