Ядвіга Марія Бруницька народилася 26 липня 1879 року в родині барона Северина Бруницького, польського землевласника, та його дружини Ядвіги Марії Криспіни Заґурської гербу Остоя в їхньому маєтку у Заліщиках (нині — Тернопільської області).[3] Нащадок єврейської родини з Баварії, її батько носив титул барона, отриманий у 1813 році[4]. Родина володіла кам'яницею в столичному місті Кракові на вул. Пєрацького 7, де Марія згодом часто гостювала.[4]
Сім'я відзначала, що Марія була надзвичайно вродливою. Вони називали її Кінга з того часу, як вона була дівчинкою. Як це було характерно для заможних сімей, вона навчалася вдома у репетитора.[4]
У 1898 році Марія Бруницька вийшла заміж за старшого на дев'ять років землевласника Станіслава Якуба Баля. Головною резиденцією родини Баль був маєток у Тулігловах у східній Польщі (у гміні КрасноставКрасноставського повітуЛюблінського воєводства). Будинок був перебудований на початку XIX ст. Нова родина викупила маєток в Оссолінських в селі Тулиголове (з 2019 року — Комарнівської міської радиЛьвівського району на Львівщині). Станіслав Баль разом з Марією наприкінці XIX століття збудували тут новий великий 2-поверховий палац[5]. У шлюбі народилися дві доньки.[4] У шлюбі народилися три доньки Кінґа Марія (нар. 1899), Марія «Міта» (нар. 1900) та Гелена (нар. 1904).[6]. Одна з їхніх доньок, Гелена Баль (1904—1996), стала художницею у міжвоєнний період.[7]
Приблизно з 1904 року й до початку першої світової війни у Марії тривав роман із художником Яцеком Мальчевським, який був на 25 років старшим за неї. В цей час, у 1912 році, його було обрано ректоромАкадемії образотворчих мистецтв у Кракові.[8][9] Вони залишилися друзями після того, як Марія Баль порвала з художником, але часто листувалася під час своїх закордонних подорожей.[4] У 1923 році Марія знову вийшла заміж, цього разу за Єжи Турно гербу Котвиця.[4][10] Мальчевський був серед відомих гостей на її весіллі.[4]
Марія Баль познайомилася з художником Яцеком Мальчевським близько 1904 року, коли жила в Кракові. У них був бурхливий роман, який тривав десятиліття до початку першої світової війни. Баль з Мальчевським були добрими приятелями, Мальчевський регулярно приїжджав у Тулиголови до 1908 року та періодично до 1913 року. Після 1914 року, коли почалася війна, коханці розірвали зв'язок з ініціативи Марії Баль[11][4] Вона позувала для багатьох його символічних картин із серії «Піфія», написаних на порозі повернення Польщі до незалежності (до кінця війни).[6] До цих робіт належать численні автопортрети Мальчевського з музами.[12] Відомий художник на той час був одруженим чоловіком. У 1892 році у нього народився син Рафал, який згодом також став художником.[13]
Марія Баль була зіркою місцевого літературного товариства в Кракові. Вона постійно брала участь у з'їздах художників у краківському маєтку Ольги Хвисткової. Після розриву з Мальчевським Марія залишилася з ним друзями. До її другого шлюбу вони часто листувалися.[4]
Марія є однією з найбільш пошанованих національних моделей мистецтва в Польщі.[7] Померла Марія Баль 3 січня 1955 року в Кракові на 76-му році життя. Похована на Раковицькому цвинтарі[4].
↑Elzbieta Charazinska, director; Musée d'Orsay (2006). Jacek Malczewski (1854-1929). Exhibitions. Musée d'Orsay. с. 2 of 3. Процитовано 12 листопада 2012. In the background of his models he gave shape to symbols with esoteric meanings supposed to provide keys for a psychic interpretation. Similarly, he depicted mythological and fantastical beings, which seem to be almost tamed, in landscapes that hint at links both to his childhood and maturity.
↑M.J. Minakowski (2012). Jadwiga Maria Kinga bar. Brunicka z Zaleszczyk h. wł. Potomek uczestnika Sejmu Wielkiego (Polish) . Genealogia potomków Sejmu Wielkiego. Процитовано 7 листопада 2012. Tomasz Lenczewski, Genealogia rodów utytułowanych - ut.21.1.148
↑PAP (Polish Press Agency) (4 вересня 2012). Biografia Jacka Malczewskiego. Malczewski. Dukt pisma i pędzla (Polish) . Onet.Kultura. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 16 листопада 2012.
↑Aleksandra Trella; Senior Curator (2012). Polish national costume. Department of Fashion. Łódź: Central Museum of Textiles (Muzeum włókiennictwa). Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 7 листопада 2012.