| Марта Кос | |
|---|---|
словен. Marta Kos  | |
_(cropped).jpg) | |
| Європейський комісар з питань розширення | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 1 грудня 2024 |
| Попередник | Олівер Варгеї |
| Народився | 28 червня 1965[1] (59 років) Шемпетер при Гориці, Шемпетер-Вртойба, Словенія |
| Відомий як | дипломат, політична діячка, плавчиня, журналістка |
| Країна |  Словенія |
| Політична партія | Рух «Свобода» (2022) |
| Нагороди |  |
| martakos.si | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Марта Кос (словен. Marta Kos; нар. 28 червня 1965) — словенська журналістка, дипломатка та політична діячка. Європейська комісарка з питань розширення з 1 грудня 2024. У минулому — посол Словенії у Німеччині (2013—2017), посол у Швейцарії, посол-нерезидент у Латвії та Ліхтенштейні (2017—2020) та заступниця голови партії Рух «Свобода» (2022). Нагороджена Великим хрестом заслуг ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»[2].
17 вересня 2024 року призначена європейським комісаром з питань розширення Європейського союзу[3].
Біографія
Сестра Драго Коса[sl], президента Групи держав проти корупції у 2002—2011 роках[4][5].
В юності була видатною плавчинею, багаторазовою чемпіонкою Словенії та Югославії[2][6].
Закінчила факультет громадських наук Люблянського університету, де вивчала журналістику. Отримала нагороду імені Франці Прешерна за найкращу дипломну роботу[6].
Працювала журналісткою у відділі спортивних новин, потім кореспонденткою державної телерадіокомпанії RTV Slovenija у Німеччині[7], а також кореспонденткою «Deutsche Welle»[8]. У 1997—1999 роках — офіційна представниця уряду Янеза Дрновшека[9]. Потім працювала у Торгово-промисловій палаті Словенії[en], де також була віцепрезиденткою з міжнародного співробітництва. У 2003—2014 роках працювала коучем у швейцарській тренінговій компанії Gustav Käser Training International[2][6].
У травні 2013 року на запрошення прем'єр-міністерки Аленки Братушек обійняла посаду посла Словенії у Німеччині[10]. 2016 року щомісячний журнал «Diplomatisches Magazin» обрав її для отримання нагороди «Посол року» за видатний внесок у зміцнення соціальних, економічних і культурних відносин між Словенією та Німеччиною. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр нагородив її Великим хрестом заслуг ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина». 2017 року змінила Франца Мікшу[d] на посаді посла Словенії у Швейцарії та посла-нерезидента у Латвії та Ліхтенштейні[11]. У червні 2020 року подала у відставку через незгоду із зовнішньою політикою Словенії. Залишилася жити у Швейцарії. З того часу працює у власній компанії і займається тренінгами в галузі лідерства та особистісного зростання[12].
У червні 2021 року стала однією з 4 співзасновниць (разом з адвокаткою Наташею Пірц Мусар) та президентом словенської асоціації жінок-експертів ONA VE («Вона знає»)[6]. Основна мета асоціації — домогтися рівного гендерного представництва у ЗМІ та на публічних заходах[13].
21 червня 2022 року стала першою, хто висунув свою кандидатуру у президенти Словенії на майбутніх виборах[14][15][16][17][18]. Пізніше свої кандидатури висунули адвокатка Наташа Пірц Мусар, яку підтримав колишній президент Мілан Кучан, психоаналітик Ніна Крайнік[sl], музикант Грегор Безеншек (Gregor Bezenšek), який виступає під псевдонімом SoulGreg Artist, і колишній міністр закордонних справ Анже Логар від Словенської демократичної партії. У разі її обрання члени Руху «Свобода» могли стати трьома першими особами Словенії (Роберт Голоб — голова уряду, Уршка Клакочар-Зупанчич — голова Державних зборів)[19]. Але у серпні зняла свою кандидатуру[20][21].
17 вересня 2024 року призначена європейським комісаром з питань розширення Європейського союзу під головуванням Урсули фон дер Ляйєн на період 2024—2029 років[3][22].
1 грудня 2024 року Кос прибула до Києва разом із Антоніу Коштою, Президентом Європейської ради, та представником ЄС із закордонних справ Каєю Каллас[23].
Особисте життя
16 років була одружена з Аароном Марком, вони розлучилися 2018 року. Другий чоловік, Анрі Гетаз, — генеральний секретар Європейської асоціації вільної торгівлі[24][25][26].
Примітки
- ↑ To je Marta Kos povedala o predsedniški protikandidatki Nataši Pirc Musar — 2022.
- ↑ а б в mag. Marta Kos (словен.). Gibanje Svoboda. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
- ↑ а б https://www.facebook.com/UNNews (17 вересня 2024). Урсула фон дер Ляєн представила нову команду єврокомісарів: хто працюватиме над підтримкою України | УНН. unn.ua (укр.). Процитовано 18 вересня 2024.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|last= - ↑ GRECO bids farewell to its President - Drago KOS - and elects a new President, Vice-President and Bureau (англ.). Council of Europe. 9 грудня 2011. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
- ↑ Marta Kos Marko: Ženske so mi najbolj odpirale vrata. Vsa resnica na enem mestu - Svet24.si (словен.). Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ а б в г mag. Marta Kos (словен.). ONA VE. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
- ↑ Marta Kos Marko: Predsednica? Morda čez štiri leta! (словен.). Sobotainfo.com. 6 травня 2017.
- ↑ Marta Kos: Odhod v politiko? Nikakor ne. Dnevnik. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ (Portret tedna) Marta Kos: Ne ženska iz ozadja, temveč iz ospredja zmagoslavja Goloba. Večer (словен.). 30 квітня 2022.
- ↑ Uradno: Marta Kos Marko za veleposlanico v Berlinu. Finance (sl-SI) . Процитовано 13 вересня 2024.
- ↑ Borut Pahor postavil Marto Kos Marko za veleposlanico v Švici. siol.net (словен.). Процитовано 13 вересня 2024.
- ↑ Zakaj je odstopila Marta Kos. Mladina.si. Процитовано 13 вересня 2024.
- ↑ Kdo smo (словен.). ONA VE. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
- ↑ Tudi Marta Kos napoveduje, da bo njeno delovanje drugačno od Pahorjevega. Novice Svet24 (словен.). Процитовано 13 вересня 2024.
- ↑ Tretja se v tekmo za predsednico države spušča Marta Kos. Golob: "Nastopil je čas za predsednico Slovenije." RTVSLO.si (словен.). Процитовано 5 липня 2022.
- ↑ V tekmo za predsednico države Marta Kos. n1info.si (словен.). Процитовано 5 липня 2022.
- ↑ Marta Kos: Moj stil vodenja države bo drugačen od Pahorjevega. www.delo.si (sl-si) . Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ Marta Kos osupnila ob Golobovih besedah o Kučanu. siol.net (словен.). Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ Lebinger, Anže (28 червня 2022). Marta Kos: »Predsednik mora biti moralni kompas, moj stil bo drugačen od Pahorjevega« (словен.). Dnevnik. Архів оригіналу за 1 липня 2022. Процитовано 2 грудня 2024.
- ↑ Roglič, Meta; Presekar, Domenika (30 серпня 2022). Marta Kos odstopa od kandidature. N1 (sl-SI) . Процитовано 30 серпня 2022.
- ↑ Golob o umiku kandidature Marte Kos: To ni bila moja zahteva. 24ur.com (словен.). Процитовано 3 вересня 2022.
- ↑ Wax, Eddy (9 вересня 2024). Slovenia chooses new commissioner nominee as von der Leyen pushes for more women. POLITICO (брит.). Процитовано 9 вересня 2024.
- ↑ До Києва прибув президент Європейської ради: перші деталі візиту. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 грудня 2024.
- ↑ Comino, Andreja (30 травня 2022). Henri je moja skala in največja podpora!. Svet24 (словен.).
- ↑ Comino, Andreja. «Henri je moja skala in največja podpora». Jana. 31. maj 2022. str. 11-15
- ↑ Marta Kos spregovorila o boleči ločitvi, ki jo jemlje kot osebni poraz. Govori.se (словен.). 29 червня 2022. Процитовано 11 березня 2023.
Посилання
CONOR.SI: 531043 · GND: 1262213592 · GKG: /g/11f0z_gv9t · VIAF: 36165706508748932254, 2241165814899659860004 |
 Друга комісія фон дер Ляєн (2024-2029) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Президент:  Урсула фон дер ЛяєнВіцепрезиденти:  Кая Каллас •  Тереза Рібера •  Хенна Віркунен •  Стефан Сежурне •  Роксана Минзату •  Раффаеле Фітто
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
