Марк Фульвій Нобіліор | |
---|---|
лат. M. Fulvius M.f.Ser.n. Nobilior | |
Народився | невідомо Стародавній Рим |
Помер | після 179 до н. е. невідомо |
Громадянство | Римська республіка |
Діяльність | політик, державний і військовий діяч |
Знання мов | латина |
Суспільний стан | шляхтич[d][1] |
Посада | консул |
Термін | 189 рік до н. е. |
Попередник | Луцій Корнелій Сципіон Азіатік |
Наступник | Марк Валерій Месалла |
Рід | Фульвії |
Батько | Марк Фульвій Нобіліор |
Мати | невідомо |
Брати, сестри | Гай Валерій Левін[1][1] |
У шлюбі з | невідомо і невідомо |
Діти | Марк Фульвій Нобіліор Квінт Фульвій Нобіліор |
Марк Фульвій Нобіліор (лат. Marcus Fulvius Nobilior; ? — після 179 до н. е.) — військовий, державний та політичний діяч Римської республіки, консул 189 року до н. е.
Життєпис
Походив з впливового роду Фульвіїв.
У 195 році до н. е. став курульним еділом. У 193 році до н. е. — претором. Як пропреторську провінцію отримав Ближню Іспанію. За успішні проти іберів отримав у 191 році до н. е. овацію.
У 189 році до н. е. його обрано консулом разом з Гнеєм Манлієм Вульсоном і доручено вести війну з Етолійським союзом. Нобіліор з успіхом її завершив (захопив Амбракію та о. Кефалонію), за що отримав від сенату тріумф. У цьому поході Фульвія супроводжував поет Квінт Енній.[a][2]
У 179 році до н. е. його обрано цензором разом з Марком Емілієм Лепідом. Він відновив храм Геркулеса і муз у Цирку Фламінія, намагався зробити римський календар більш широко відомим. Був великим шанувальником грецького мистецтва і культури, перевіз багато його шедеврів до Риму, зокрема картину «Музи» Зевксіса.
Зауваження
- ↑ Згодом, син Марка добився для Еннія у 184 році до н. е. прав римського громадянина.
Родина
- Марк Фульвій Нобіліор, консул 159 року до н. е.
- Квінт Фульвій Нобіліор, консул 153 рок удо н. е.
Примітки
- ↑ а б в Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ ЭСБЕ та 1890—1907, с. 848, Энний, Квинт.
Джерела
- Hans Georg Gundel: Fulvius I. 25. // Der Kleine Pauly (KlP). Band 2, Stuttgart 1967, Sp. 632—633. (нім.)
- Энний, Квинт // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)