Марковський Іван Зіновійович | |
---|---|
Народився | 27 березня 1901 ![]() Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія ![]() |
Помер | 18 січня 1978 (76 років) ![]() Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | металург ![]() |
Alma mater | Національна металургійна академія України ![]() |
Заклад | АрселорМіттал Кривий Ріг ![]() |
Партія | РКП(б) ![]() |
Нагороди | |
Іван Зіновійович Марковський (27 березня 1901, село Волковичі, Гродненська губернія — 18 січня 1978, місто Кривий Ріг) — український радянський державний діяч, в.о. 1-го секретаря Запорізького міського комітету КП(б)У, директор Дніпропетровського металургійного заводу імені Г. Петровського.
Життєпис
Народився в родині бідного селянина. З 1915 по 1917 рік наймитував. З 1917 року працював чорноробом на різних заводах міста Катеринослава.
З 1919 року — в Червоній армії, учасник Громадянської війни в Росії. Служив у складі 30-ї Іркутської стрілецької дивізії.
У квітні 1920 року обраний до складу Кодацького районного комітету КП(б)У міста Катеринослава. У 1921 році — секретар Кодацького районного комітету комсомолу.
До 1926 року — на політичній роботі в Червоній армії: військовий комісар окремого кавалерійського ескадрону.
У 1926—1928 роках — інструктор, завідувач відділу Кодацького районного комітету КП(б)У міста Катеринослава.
У 1928—1932 роках — студент Дніпропетровського металургійного інституту, інженер-металург прокатник.
У 1932—1936 роках — інженер тресту «Криворіжбуд» Дніпропетровської області. У 1936—1937 роках — старший інженер, начальник зміни, заступник начальника доменного цеху Дніпропетровського металургійного заводу імені Г. Петровського.
26 серпня — 14 жовтня 1937 року — в.о. 1-го секретаря Запорізького міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області.
У 1937—1938 роках — директор Дніпропетровського металургійного заводу імені Г. Петровського.
У 1939—1941 роках працював на Криворізькому металургійному заводі.
У 1941—1944 роках — начальник прокатного цеху Нижньотагільского металургійного комбінату Свердловської області. Після війни залишився працювати на металургійних комбінатах Уралу. У 1956 році переїхав до міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У 1956—1966 роках — керівник проєктного відділу, начальник сортопрокатного цеху № 1, голова профкому (з 1959 проку), заступник головного інженера Криворізького металургійного комбінату імені Леніна.
З 1966 року — персональний пенсіонер республіканського значення в місті Кривому Розі.
Нагороди
- орден Червоного Прапора
- орден Трудового Червоного Прапора
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «За трудову доблесть»
- медалі
- почесний громадянин Кривого Рогу (23.01.1968)
Джерела
- Шиханов Р. Б. Керівники міста Запоріжжя (1921—1939 рр.): Біогр. довідник. — Запоріжжя: АА Тандем, 2008. — 136 с.: фото.
![]() |
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 27 березня
- Народились 1901
- Уродженці Гродненської губернії
- Померли 18 січня
- Померли 1978
- Померли у Кривому Розі
- Випускники Національної металургійної академії України
- Персоналії:Криворіжсталь
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Почесні громадяни Кривого Рогу
- Персоналії:Запоріжжя