Малиш-Федорець Марія Євгенівна | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Інші імена | Анастасія Мартинюк | |||
Народилася | 20 січня 1885 Ніжин | |||
Померла | 5 квітня 1960 (75 років) Мельбурн | |||
Діяльність | співачка, артистка оперети | |||
Чоловік | співак І. Мартинюк (Миколаєнко) | |||
Батьки | Євген П. Мінченко, мировий суддя | |||
Провідні ролі | 1-ша виконавиця партії Юнони («Енеїда» Миколи Лисенка), 1910 | |||
IMDb | nm11396977 | |||
| ||||
![]() ![]() | ||||
![]() |
Марія Євгенівна Малиш-Федорець (Мінченко) (*20 січня 1885, Ніжин — †2 квітня 1960, Мельбурн) — українська співачка (мецо-сопрано) і акторка, учениця Марії Заньковецької і Миколи Садовського.
Загальні відомості
Народилася 2 лютого (20 січня за старим стилем) 1885 р. в Ніжині в сім'ї мирового судді. Мати померла в пологах нею. Батько, залишившись вдівцем з сімома дітьми, зробив все можливе, аби діти здобули середню освіту.
Після закінчення Ніжинської гімназії Марія брала участь у місцевому аматорському драмгуртку, яким керувала Марія Заньковецька. На одну з вистав гуртка завітав сам Микола Садовський, який і запросив її до свого театру (Театр Миколи Садовського у Києві) на ролі молодих героїнь.[1]
Працюючи з 1907 року в цьому театрі і маючи гарний голос (мецо-сопрано), Марія паралельно навчалась у драматичній вокальній школі ім. Миколи Лисенка, яку закінчила в 1912 році.
За час роботи в театрі Садовського Марія Євгенівна створила багато мистецьких образів, граючи переважно героїчні та характерні ролі.[1]
1944 р. виїхала за кордон.
Померла 5 квітня 1960 р. в Австралії.[1] За іншими даними, померла 8 квітня 1960.
Відгуки сучасників
![]() |
Мушу згадати тут і про артистку Марію Євгенівну Мінченко, прізвище якої зазначалось на афішах Малиш-Федорець. Вона була дружиною Северина Федоровича Паньківського, людини широкої освіти. Щождо неї, то такої освіти в ній не позначалось. Звичайна собі інтелігентна жінка та й годі. Садовському довелося попрацювати з нею багатенько, поки він створив з неї цілком пристойну артистку, котра при своїй зовнішності й голосі вміла завоювати певний успіх у публіки. Статурна постать, виразні риси обличчя, гарні очі. Голос сильний, середнього регістру, дикція чітка й виразна. Правда, в неї не було тієї теплоти й жіночої лагідності... Голос у неї був настільки сильний, що вона успішно виконувала партію Юнони в опері «Енеїда». | ![]() |
Фільми
Грала у фільмах: «Запорізький скарб» (1913, дівчина), «Злива» (1929, Катерина II).
Примітки
- ↑ а б в Із спогадів артистки М. Малиш-Федорець (М. Мартинюк — 1885 - 1860). Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
Література та джерела
- Фотокартка та автобіографія української співачки та актриси Марії Малиш-Федорець, надіслані на прохання Державного Українського університету у Кам'янці для зберігання. 31 січня 1920 року
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.II. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.183
- Енциклопедія Українознавства. Т.4. Львів, 1994. — С.1450;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.819.
- Валерій Гайдабура. «Марія Друга. 20 січня виповнюється 120 років від дня народження прими Театру М. Садовського» [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.] День — № 7, (2005)
- Українським шляхом з Ніжина до Мельбурна: до 125-річчя від дня народження Марії Малиш-Федорець [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.]