| Ілько Максимів | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 серпня 1884 м-ко Коропець, нині смт Монастириського району Тернопільської області, Україна |
| Помер | 16 листопада 1954 (70 років) Ебондан, Франція |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР |
| Національність | українець |
| Місце проживання | Коропець |
| Діяльність | громадський та кооперативний діяч |
| Відомий завдяки | делегат Української Національної Ради ЗУНР |
| Посада | війт |
| Конфесія | УГКЦ |
| Батько | Федь Максимів |
Ілько Максимів син Федя[1] (Ілля Федорович) (6 серпня 1884, м-ко Коропець, нині смт, Монастириський район, Тернопільська область, Україна — 16 листопада 1954, Ебондан, Франція) — український галицький громадський та кооперативний діяч. Війт Коропця.[2]
Життєпис
Народився 6 серпня 1884 року в містечку Коропці (тоді Бучацького повіту Королівства Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині смт Монастириського району Тернопільської області, Україна) і проживав у ньому. Після повернення з війська почав організовувати громадське життя в Коропці.
Засновник: читальні товариства «Просвіта» на Перевозі (вулиця в Коропці[1]); аматорського театрального гуртка при читальні товариства «Просвіта», який у 1910 р. дав першу виставу «Ой, не ходи, Грицю»;[3] кооперативи з виробництва цементової дахівки (черепиці); філії протипожежного товариства «Січ» (одного з найкращих у Бучацькому повіті, яке брало участь у Січовому Народному Здвизі 1911 р., Січовому Злеті 28 червня 1914 р. у Львові.[1] Співзасновник районової молочарні в Коропці (ініціатива селянина Михайла Соляника, згода відділу «Маслосоюзу» в Станиславові[4], її довголітній скарбник.
За деякими даними, у 1919 році у Станіславові[2] був обраний делегатом Української Національної Ради ЗУНР.[5]
У 1939 р. був обраний депутатом Народних Зборів Західної України.[6] Помер у притулку для літніх людей в Ебондані (Франція).
Примітки
- ↑ а б в Мельник О. Спогади про Коропець // Калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина… — С. 562.
- ↑ а б Ясний Каганець України. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 27 грудня 2013.
- ↑ Мельник О. Спогади про Коропець / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина… — С. 563.
- ↑ Сілецький В. Молочарська кооперація в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 315.
- ↑ Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини… — С. 402.
- ↑ Маркевич В. Спогади про Коропець // Калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина… — С. 557.
Джерела
- Гаврильцьо І. Максимів Ілько Федорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 433–434. — ISBN 966-528-199-2.
- Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 402.