Мадам Сул-Те-Ван Madame Sul-Te-Wan
англ. Madame Sul-Te-Wan
Світлина Мадам Сул-Те-Ван 1910-тих років
Ім'я при народженні	Nellie Crawford
Народилася	7 березня 1873(1873-03-07)[1][2]  Луїсвілл, Кентуккі, США
Померла	1 лютого 1959(1959-02-01)[1][2] (85 років)  Вудленд-Гіллз, США  інсульт
Поховання	Валгала-Меморіал-Парк (цвинтар)d
Національність	афроамериканці[3]
Громадянство	США
Діяльність	акторка театру, кіноакторка, телеакторка
Роки діяльності	1915—1958
У шлюбі з	Robert Reed Conleyd
Діти	Onest Conleyd
IMDb	ID 0837801
Нагороди та премії
Black Filmmakers Hall of Famed (1986)
Мадам Сул-Те-Ван Madame Sul-Te-Wan у Вікісховищі

Неллі Кроуфорд^[4] (англ. Nellie Crawford), відома як Мадам Сул-Те-Ван (англ. Madame Sul-Te-Wan, 7 березня 1873(18730307) — 1 лютого 1959) — американська акторка театру і кіно.

Народилася в Луїсвілі, штат Кентуккі, в сім'ї звільнених рабів. Батько покинув сім'ю, коли вона була ще дитиною, і вона залишилася під опікою матері, яка працювала прачкою. З юних років вона була зачарована театром і, подорослішавши, переїхала в Цинциннаті, де вступила в одну з місцевих театральних труп.^[5] Незабаром вона організувала власну театральну трупу, з якою гастролювала східним узбережжям. Ніхто з її колег не знав походження її псевдоніму, і як пізніше зізналася Ліліан Гіш, ніхто не наважувався запитати.^[6]

Після переїзду до Каліфорнії Мадам Сул-Те-Ван змогла пробитися на великий екран, дебютувавши в середині 1910-х у знаменитих фільмах Девіда Гріффіта «Народження нації» (1915) і «Нетерпимість» (1916). Протягом 1910-1920-тих вона багато знімалася в кіно, переважно в епізодичних ролях, в таких картинах як «Нові дружини в обмін на старих» (1918), «Коледж» (1927), «Хатина дядька Тома» (1927) і «Королева Келлі» (1929), де її колегами по екрану були такі зірки, як Глорія Свенсон, Бастер Кітон, Мілдред Гарріс і Леатріс Джой.

З початком епохи звукового кіно Мадам Сул-Те-Ван стала отримувати більш помітні ролі в кіно. Схвальні відгуки критики здобуло її виконання ролі Тібути в драмі «Дівчина Салема», що оповідає про судовий процес над салемськими відьмами в 1692 році.

12 вересня 1953 в Голлівуді відбувся святковий бенкет з нагоди 80-річчя Мадам Сул-Те-Ван. Серед 200 гостей, присутніх на заході, були Луїза Брукс, Мей Марш, Юджин Паллетт і Рекс Інгрем.^[7] Рік по тому акторка з'явилася в мюзиклі Отто Премінгера «Кармен Джонс», майже повністю зіграному акторами-афроамериканцями. У картині Мадам Сул-Те-Ван грала бабусю героїні Дороті Дендрідж, і після виходу на екрани в пресі були поширені чутки, що акторки насправді є родичками.^[4]

Останній раз на кіноекранах вона з'явилася в 1958 році у військовому пригодницькому фільмі «Флібустьєр» з Юлом Бріннером у головній ролі.

Мадам Сул-Те-Ван двічі була одружена. На початку 1900-х вона перебувала в шлюбі з Робертом Рідом Конлі, народила трьох синів. Після народження третьої дитини Конлі кинув сім'ю, і діти залишилися під опікою Сул-Те-Ван.^[8] У віці 77 років акторка одружилася з французьким дизайнером інтер'єрів Антоном Ебентуром, шлюб з яким протривав три роки.^[9]

Мадам Сул-Те-Ван померла в 1959 році після перенесеного інсульту в будинку для похилих акторів кіно і телебачення в каліфорнійському місті Вудленд-Гіллз у віці 85 років.^[10]

• Народження нації (1915)
• Hoodoo Ann (1916)
• Нетерпимість (1916)
• The Children Pay (1916)
• Нові дружини в обмін на старі (1918)
• Коледж (1927)
• Хатина дядька Тома (1927)
• Королева Келлі (1929)
• Кінг-Конг (1933)
• Імітація життя (1934)
• В старому Чикаго (1937)
• Дівчина Салема (1937)
• Мандри Саллівана (1941)
• The English Marriage (1934)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мадам Сул-Те-Ван

• Мадам Сул-Те-Ван на сайті IMDb (англ.)

Це незавершена стаття про акторку США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.