Магдалина Станчева
болг. Магдалина Станчева
Ім'я при народженні	болг. Магдалина Михайлова Станчева
Народилася	8 вересня 1924(1924-09-08)[2]  Софія, Третє Болгарське царство[2]
Померла	6 жовтня 2014(2014-10-06)[1] (90 років)  Софія, Болгарія
Країна	Болгарія
Діяльність	археолог, музеєзнавиця, викладачка університету
Alma mater	Софійський університет Святого Климента Охридського (1948)
Знання мов	болгарська
Заклад	Софійський університет Святого Климента Охридського, Національна художня академія Болгарії, Новий болгарський університет і Regional History Museum - Sofiad
Роки активності	з 1951
У шлюбі з	Teofil Ivanovd і Stancho Vaklinovd
Нагороди

Магдалина Михайлова Станчева — болгарська вчена-археолог^[3].

Народилася 6 вересня 1924 року в Софії. У 1948 році закінчила класичну філологію та історію в Софійському університеті Святого Климента Охридського. У 1952 році вона стала кураторкою у трансформованому Музеї історії Софії та очолював його археологічний відділ з 1953 року до свого виходу на пенсію в 1984 році, відіграючи активну роль в археологічних дослідженнях і збереженні культурних пам'яток у місті. З 1965 року — наукова співробітниця, з 1972 року — старша наукова співробітниця. У 1978—2001 роках викладала музеологію в Софійському університеті та історію болгарської кераміки в Національній академії мистецтв. До 1989 року керувала археологічними розкопками в Софії. У 1972—1982 роках була делегаткою від Болгарії, а з 1979 по 1981 роки була віце-президентом Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З перервами, з 1994 по 2004 рік, вона викладала проблеми культурології та збереження культурної спадщини в Новому болгарському університеті.^[3][4]

Авторка книг: «Пам'ятник Бояну» (1963), «Азбука малого археолога» (1984), «Зустрічі з археологією» (1985), «Оповідання про Великий Преслав» (1993), «Мадарський вершник» (1996), «Софія від давнини до нового часу» (1999), «Дев'ять світових цінностей у Болгарії» (2006) та ін.

Магдалина Станчева померла 6 жовтня 2014 року в Софії.