XI Літні Олімпійські ігри | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Місто | Берлін | |||
Країн | 49 | |||
Спортсменів | 3963 | |||
Розіграно медалей | 129 в 19 видах спорту | |||
Церемонія відкриття | 1 серпня | |||
Церемонія закриття | 16 серпня | |||
Вебсторінка | olympics.com/en/olympic-games/berlin-1936 ![]() | |||
← 1932 1940 → | ||||
![]() ![]() |
Літні Олімпійські ігри 1936 (нім. Olympische Sommerspiele 1936), офіційно Ігри XI Олімпіади (нім. Spiele der XI. Olympiade) або XI Літні Олімпійські ігри — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідою Міжнародного олімпійського комітету у місті Берлін, Німеччина, з 1 серпня по 16 серпня 1936 року.
Щоб перевершити Ігри в Лос-Анджелесі 1932, Reichsführer Адольф Гітлер збудував новий легкоатлетичний стадіон на 100 000 місць, а також шість спортивних залів та інші менші арени. Ігри були першими, які транслювали по телебаченню[en], радіотрансляція охопила 41 країну[1]. Олімпійський комітет Німеччини замовив режисера Лені Ріфеншталь знімати Ігри за $7 мільйонів[1]. Її фільм під назвою «Олімпія» став піонером багатьох технік, які зараз поширені у зйомках спортивних змагань.
Гітлер бачив Ігри 1936 як можливість просувати свій уряд та ідеали расової переваги та антисемітизму, а офіційна газета нацистської партії Völkischer Beobachter рішуче писала, що євреїв не можна допускати до участі в Іграх[2][3]. Німецьким єврейським спортсменам забороняли або перешкоджали брати участь в Іграх різними методами[4], хоча деякі плавчині з єврейського спортивного клубу Гакоах Відень брали участь. Кажуть, що єврейських спортсменів з інших країн відсторонили, щоб не образити нацистський режим[5]. Литва була виключена з Олімпійських ігор через позицію Берліна щодо литовської антинацистської політики, зокрема через судовий процес над Нойманом і Зассом[en] у Клайпеді в 1934–35[6].
Загальний дохід від квитків склав 7,5 мільйон рейхсмарок (еквівалентно €17,4 млн у 2021), з прибутком понад мільйон ℛ︁ℳ︁. Офіційний бюджет не включав витрати міста Берліна (яке опублікувало деталізований звіт із детальним описом своїх витрат у розмірі 16,5 мільйон R.M.) або витратів національного уряду Німеччини (який не оприлюднив свої витрати, але, за оцінками, витратив US$30 мільйон[7]).
Джессі Оуенс зі Сполучених Штатів[en] виграв чотири золоті медалі в спринті та стрибках у довжину та став найуспішнішим спортсменом, який змагався в Берліні, тоді як Німеччина[en] була найуспішнішою країною зі 101 медаллю (з них 38 золотих); Сполучені Штати посіли друге місце з 57 медалями[8]. Це були останні Олімпійські ігри під головуванням Анрі де Байє-Латура. Протягом наступних 12 років Олімпійські ігри не проводилися через величезну світову катастрофу, спричинену Другою світовою війною. Наступні Олімпійські ігри відбулися в 1948 (Зимові ігри в Санкт-Моріці, Швейцарія, а потім Літні ігри в Лондоні, Англія).
Учасники
Афганістан (14)
Аргентина (51)
Австралія (32)
Австрія (176)
Бельгія (120)
Бермудські Острови (5)
Болівія (1)
Бразилія (73)
Болгарія (24)
Канада (96)
Чилі (40)
Китайська Республіка (54)
Колумбія (5)
Коста-Рика (1)
Чехословаччина (162)
Данія (116)
Єгипет (54)
Естонія (33)
Фінляндія (107)
Франція (201)
Велика Британія (207)
Німеччина (348)
Греція (40)
Угорщина (209)
Індія (27)
Ісландія (12)
Італія (182)
Японія (153)
Латвія (24)
Ліхтенштейн (6)
Люксембург (44)
Мексика (34)
Мальта (11)
Монако (6)
Нідерланди (128)
Норвегія (72)
Нова Зеландія (7)
Перу (40)
Філіппіни (28)
Польща (112)
Португалія (19)
Румунія (53)
Південно-Африканська Республіка (25)
Швейцарія (174)
Швеція (150)
Туреччина (48)
Уругвай (37)
США (310)
Югославія (90)
Медальний залік
Топ-10 неофіційного національного медального заліку:
Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
---|---|---|---|---|---|
1 | ![]() |
33 | 26 | 30 | 89 |
2 | ![]() |
24 | 20 | 12 | 56 |
3 | ![]() |
10 | 1 | 5 | 16 |
4 | ![]() |
8 | 9 | 5 | 22 |
5 | ![]() |
7 | 6 | 6 | 19 |
5 | ![]() |
7 | 6 | 6 | 19 |
7 | ![]() |
6 | 5 | 9 | 20 |
8 | ![]() |
6 | 4 | 8 | 18 |
9 | ![]() |
6 | 4 | 7 | 17 |
10 | ![]() |
4 | 7 | 3 | 14 |
Галерея
Див. також
Примітки
- ↑ а б Rader, Benjamin G. "American Sports: From the Age of Folk Games to the Age of Televised Sports", 5th ed.
- ↑ Nagorski, Andrew[en]. Hitlerland: American Eyewitnesses to the Nazi Rise to Power[en]. New York: Simon and Schuster, 2012, p. 188.
- ↑ David Clay Large, Nazi Games: The Olympics of 1936, p. 58.
- ↑ The Nazi Olympics Berlin 1936. Ushmm.org. United States Holocaust Memorial Museum. Процитовано 7 жовтня 2016.
- ↑ Jewish Athletes – Marty Glickman & Sam Stoller. Ushmm.org. United States Holocaust Memorial Museum. Процитовано 7 жовтня 2016.
A controversial move at the Games was the benching of two American Jewish runners, Marty Glickman and Sam Stoller. Both had trained for the 4x100-meter relay, but on the day before the event, they were replaced by Jesse Owens and Ralph Metcalfe, the team's two fastest sprinters. Various reasons were given for the change. The coaches claimed they needed their fastest runners to win the race. Glickman has said that Coach Dean Cromwell and Avery Brundage were motivated by antisemitism and the desire to spare the Führer the embarrassing sight of two American Jews on the winning podium. Stoller did not believe antisemitism was involved, but the 21-year-old described the incident in his diary as the "most humiliating episode" in his life.
- ↑ Trial of Neumann and Sass (PDF).
- ↑ Zarnowski, C. Frank (Summer 1992). A Look at Olympic Costs (PDF). Citius, Altius, Fortius. 1 (1): 16—32. Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2008. Процитовано 24 березня 2007.
- ↑ Olympic Games Berlin 1936. International Olympic Committee.
- ↑ Включно з медалями спортсменів захопленої Японією Кореї
![]() |
Це незавершена стаття про спорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |