Ліквідація неписьменності, скорочено: «лікне́п» — культурно-освітня кампанія; її здійснювала більшовицька партія у 20–30-ті роки XX ст.; кампанію спрямовано подолати неписьменність серед широких верств населення, передусім сільського.
Як дієслово, у сучасній українській мові лікнеп означає навчати того, чого хтось не знає, на чому він погано розуміється[1]. Як іменник лікнеп означає «інформувати певний гурт людей щодо певного явища або проблеми».
Історія
Лікнеп в УСРР був започаткований постановою РНК УСРР «Про боротьбу з неписьменністю» від 21 травня 1921 року, що дублювала декрет РНК РСФРР від 26 грудня 1919 р. «О борьбе с неграмотностью» і тим самим надала йому чинності на території радянської України. Згідно з декретом, населення країни у віці від 8 до 50 років, яке не вміло писати та читати, було зобов'язане навчатися грамоті, а писемне – у порядку трудової повинності (з оплатою педагогічної праці за нормами працівників освіти) – повинно було навчати грамоті неписьменних. Осіб, які ухилялися від повинності або перешкоджали неписьменним навчатися, притягали до кримінальної відповідальності. Неписьменних робітників, які навчалися грамоті, звільняли на 2 години з роботи для навчання зі збереженням оплати праці.
В Україні людей навчали грамоти через мережу товариства «Геть неписьменність»; його створено 1923 року. У 1936 році його ліквідовано як таке, що виконало свою роль.
За всесоюзним переписом населення 1936 року, 85,3 % людей в Україні були письменними проти 57,5 % у 1926 році.
Див. також
- Всеукраїнська надзвичайна комісія з ліквідації неписьменності
- Надзвичайна комісія з ліквідації неписемності
Примітки
- ↑ Лінґвіст Тетяна Печончик: «У «кравчучки», «тітушка» і «кнопкодавів» є чималі шанси потрапити до академічних словників». tyzhden.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 28 березня 2017.
Джерела та література
- О. М. Мовчан. Ліквідація неписьменності (лікнеп), кампанії лікнепу в УСРР—УРСР [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 212. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- О. М. Мовчан. Ліквідація неписемності (Лікнеп) // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
Посилання
- Український об'єднаний портал[недоступне посилання з липня 2019]