Ліза Тецнер
нім. Lisa Tetzner
Народилася	10 листопада 1894(1894-11-10)[1][2][…] Німеччина
Померла	2 липня 1963(1963-07-02)[1][2][…] (68 років) Швейцарія
Громадянство	Німецька імперія,  Швейцарія
Діяльність	Прозаїк
Мова творів	німецька
Роки активності	1914[4] — 1963[4]
Напрямок	Дитяча література
У шлюбі з	Kurt Heldd
Ліза Тецнер у Вікісховищі

Ліза Тецнер (нім. Lisa Tetzner; 10 листопада 1894, Циттау, Німеччина, — 2 липня 1963, Лугано, Швейцария) — німецько-швейцарська дитяча письменниця та казкарка.

Ліза Тецнер була донькою лікаря. У віці 11 років захворіла на коклюш. Сталося ускладнення - запалення лівого колінного суглоба, що викликало параліч коліна. Лише через декілька років лікування Ліза знову змогла рухатися.

У 19 років Ліза, наперекір волі тата і незважаючи на своє слабке здоров'я, почала навчатися у берлінському Соціальному жіночому училищі, бажаючи стати асистентом у поліції. Вступила до акторської школи Макса Рейнхардта, де відвідувала курси розвитку виразного мовлення і постановки голосу. Також Тецнер була зарахована до Берлінського університету на курс Еміля Мілана, який викладав декламацію. Мілан став головним наставником дівчини, а також підтримав її захоплення народними казками. Паралельно вона брала участь в молодіжному русі.

У 1917 році Тецнер зустрілася з видавцем Ойгеном Дідеріхсом. Ця зустріч зіграла ключову роль у її житті — Ліза почала подорожувати по Тюрингії, Швабії і Рейнскій області, збираючи місцеві казки. Невдовзі написала свою першу книгу «Як розповідати казки».

У 1919 році в Тюрингії Тецнер познайомилася з письменником, членом КПГ Куртом Клебером. У 1921 році вона знову надовго була прикута до ліжка, цього разу через правобічний коксит — хоча і цього разу запалення вдалося вилікувати. У 1924 році вийшла заміж за Клебера. У 1927 році очолила дитячу редакцію берлінського радіо, а з 1932 року відповідала за дитяче радіомовлення на інших радіостанціях також. Окрім цього, зібрала обширную колекцію казок, а з 1928 року сама почала писати дитячі книги.

У 1933 році, не розділяючи нацистську ідеологію, іммігрувала разом із чоловіком у Швейцарію. Книги Клебера були включені нацистами у список книг, котрі підлягали знищенню. Книга Тецнер «Ганс Уріан, або Історія навколосвітньої подорожі» була спалена, а всі інші книги були заборонені.

Клебер і Тецнер оселилися в місті Карона, по сусідству зі своїм другом Германом Гессе (на тому ж місці до свого від'їзду в Данію жив Бертольт Брехт). Того ж року Тецнер почала писати свій найбільш значущий твір — цикл «Пригоди дітей із дому № 67. Дитяча Одісея», спрямований проти злочинів нацизму, що складається із 9 повістей (остання була написана в 1949 році).

У 1937—1955 роках Тецнер викладала розвиток виразного мовлення у кантональному педагогічному інституті Базеля. У 1938 році була позбавлена німецького громадянства; у 1948 році отримала громадянство Швейцарії.

У 50-х роках активно просувала у Німеччині фантастичну дитячу літературу (особливо «Пеппі Довгапанчоха» Астрід Ліндгрен), яка до цього не користувалася особливим попитом. У 1957 році переклала німецькою мовою роман К. С. Льюїса «Лев, Біла Відьма та шафа».

• Guckheraus, heißt mein Haus, 1925.
• Das Märchen vom dicken, fetten Pfannkuchen, 1925.
• Der Gang ins Leben, 1926.
• Die sieben Raben, 1928.
• Hans Urian oder Die Geschichte einer Weltreise, 1929.
• Der große und der kleine Klaus, 1929.
• Vom Märchenbaum der Welt, 1929.
• Der Fußball, 1932.
• Siebenschön, 1933.
• Was am See geschah, 1935.
• Die Reise nach Ostende, 1936.
• Der Wunderkessel, 1936.
• Belopazü, 1938.
• Die schwarzen Brüder, 1940-41 (у 2-х тт.).
• Sugus Märchenbuch, 1950.
• Su — Die Geschichte der sonderbaren zwölf Nächte, 1950.
• Der kleine Su aus Afrika, 1952.
• Die schwarze Nuss, 1952.
• Su und Agaleia, 1953.
• Das Töpflein mit dem Hulle-Bulle-Bäuchlein, 1953.
• Wenn ich schön ware, 1956.
• Das Mädchen in der Glaskutsche, 1957.

• Том 1: Erwin und Paul, 1933.
• Том 2: Das Mädchen aus dem Vorderhaus, 1948.
• Том 3: Erwin kommt nach Schweden, 1941.
• Том 4: Das Schiff ohne Hafen, 1943.
• Том 5: Die Kinder auf der Insel, 1944.
• Том 6: Mirjam in Amerika, 1945.
• Том 7: War Paul schuldig?, 1945.
• Том 8: Als ich wiederkam, 1946.
• Том 9: Der neue Bund, 1949.

• Vom Märchenenerzählen im Volk, 1919.
• Auf Spielmanns Fährten und Wandertagen, 1923.
• Im Land der Industrie, zwischen Rhein und Ruhr, 1923.
• Im blauen Wagen durch Deutschland, 1926.
• Das war Kurt Held. 40 Jahre Leben mit ihm, 1961.
• Das Märchen und Lisa Tetzner. Ein Lebensbild, 1966.

• Deutsches Rätselbuch, 1924.
• Die schönsten Märchen der Welt für 365 und einen Tag (4 Bd.) (= Märchenjahr), München, 1956.
• Dänische Märchen, 1948.
• Englische Märchen, 1948.
• Französische Märchen, 1948.
• Sizilianische Märchen, 1950.
• Russische Märchen, 1950.
• Negermärchen, 1950.
• Indianermärchen, 1950.
• Märchen der Völker, 1950.
• Japanische Märchen, 1950.
• Türkische Märchen, 1950.
• Indische Märchen, 1950.
• Bunte Perlen. Kindergeschichten aus aller Welt, 1956.
• Das Märchenjahr (2 Bd.), 1956.
• Europäische Märchen, 1958.

• Brauneck, Manfred (Hrsg.). Autorenlexikon deutschsprachiger Literatur des 20. Jahrhunderts. — Reinbek bei Hamburg: Rowohlt, 1984. — ISBN 3-499-16302-0.
• Killy, Walther (Hrsg.). Literaturlexikon. Autoren und Werke deutscher Sprache. — Bertelsmann Lexikon Verlag, 1991.
• Kümmerling-Meibauer, Bettina. Klassiker der Kinder- und Jugendliteratur. Ein internationales Lexikon. — Stuttgart/Weimar: J. B. Metzlar, 1999.

• Tenta, Sabine. Starke Frauen: Lisa Tetzner — Schriftstellerin ((нім.)
• Halter, Martin. Das rote Haus der roten Lisa. // Tages Anzeiger. — 25. Mai 2011 [Архівовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.] (нім.).

1. ↑ ^{а б} Deutsche Nationalbibliothek Record #118756540 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. ↑ ^{а б} Lisa Tetzner
   d:Track:Q17299517
3. ↑ ^{а б} SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. ↑ ^{а б} RKDartists
   d:Track:Q17299517