? Люфа
Єгипетська люфа з майже зрілими плодами
Біологічна класифікація
Царство: Архепластиди — Покритонасінні — Евдикоти — Розиди Ряд: Гарбузоцвіті Родина: Гарбузові Підродина: Cucurbitoideae Триба: Benincaseae Підтриба: Luffinae Рід: Luffa Mill.
Види
Luffa acutangula Luffa aegyptiaca / Luffa cylindrica Luffa operculata
Синоніми
*Poppya Neck. ex M.Roem. Trevauxia Steud., orth. var. Trevouxia Scop. Turia Forssk.
Посилання
Вікісховище: Luffa IPNI: 30179638-2 ITIS: 22387 NCBI: 3669

Люфа́^[1] (Luffa, від араб. ليفة) — рід трав'янистих ліан родини гарбузових. Ареал роду — тропічні і субтропічні регіони Азії та Африки.

Молоді плоди Luffa acutangula і Luffa aegyptiaca популярні як овочі для вжитку у їжу в Азії і Африці^[2].

Дозрілий плід L. aegyptiaca (й інших видів) після певної обробки, за якої видаляється все, крім сітки ксилеми або волокон, використовується як банна або кухонна губка. Цю губку також використовують як скраб для тіла.

Сік використовують як природний засіб від жовтяниці. Насіння люфи містить понад 25 % олії, придатної для технічного вжитку.

Люфа (губковий гарбуз, або губка рослинна) — однолітня трав'яниста рослина. Вирощується як технічна культура для отримання волокна й олії, а також як овочева і лікарська культура.

Циліндрична люфа утворює довгі (до 60 см і більше) циліндричні плоди, загострені біля плодоніжки, з тонкою корою, що легко здирається, і білою ніжною тканиною.

Молоді їстівні, зрілі плоди дають так звану рослинну губку (мочалку).

Насіння містить олію, яку використовують для технічних цілей. Також із люфи виготовляють мило.

Існує біля 50 видів рослини. Деякі з них:

• Luffa acutangula
• Luffa aegyptiaca
• Luffa astorii
• Luffa echinata
• Luffa Graveolens
• Luffa operculata
• Luffa quinquefida
• Luffa sepium

• 
  Сумка з висушеними плодами люфи
• 
  Губка з люфи

• Гарбузові
• Ксилема

• Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 84)
• Біологічний словник / За ред. І. Г. Підоплічка, К. М. Ситника, Р. В. Чаговця та ін. — К. : Гол. редакція УРЕ, 1974. — 552 с. (с. 281)
• Биологический энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Гиляров. Ред. коллегия: В. .Е Соколов, А. Л. Тахтаджян, А. В. Яблоков и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 831 с. (с. 233—234)

• Люфа // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 110. — ISBN 978-966-08-4940-2.

Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.